область, деление, районыУ Львівській облдержадміністрації презентували проект нового адміністративно-територіального устрою області, який передбачає створення шести районів у регіоні.

9 серпня у Львівській ОДА відбулось засідання міжвідомчої обласної робочої групи з підготовки пропозицій щодо адміністративно-територіального устрою базового та районного рівнів Львівської області.

Т. в. о. директора департаменту економічної політики Львівської ОДА Марта Бухтіярова презентувала проектну модель адміністративно-територіального устрою області базового та районного рівня, напрацьовану за результатами роботи групи.

За її словами, проект передбачає створення шести районів області замість 20 – Львівського, Дрогобицького, Золочівського, Червоноградського,  Стрийського та Самбірського. Нові райони будуть сформовані на основі 70 об’єднаних територіальних громад, з яких 40 міських, 17 селищних та 13 сільських громад.

Запропоновану модель представлять громадськості  області для обговорення та подання пропозицій.

Це трішки відрізняється від моделі, яку розробили для Львівщини у Кабміні та яку презентував віце-прем’єр і міністр регіонального розвитку та будівництва Геннадій Зубко. Як пише Zaxid.net, за урядовим проектом, на Львівщині  має залишитися лише п'ять районів. 

Як відомо, Україні задекларовано новий етап реформи децентралізації. Він передбачає завершення процесу об’єднання громад та формування нових районів. Прем’єр Гройман ще раніше анонсував, що проведення чергових місцевих виборів у 2020 році має відбутися на новій територіальній основі громад та районів, хоча чимало експертів зараз у цьому сумніваються.

Розпорядженням Кабміну, прийнятим у січні 2019 року, було затверджено "план заходів з реалізації нового етапу реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні на 2019-2021 роки". Відповідно до цього документу, в областях утворені міжвідомчі регіональні робочі групи, які мали підготувати пропозиції щодо адміністративнотериторіального устрою базового та районного рівнів (визначити кількість об’єднаних громад та майбутніх районів) та подати їх на розгляд Кабміну до 1 червня цього року.

Аби пришвидшити процес, Мінрегіон ще навесні цього року передав в обласні адміністрації проекти-пропозиції щодо нових районів, розроблені київськими експертами. Надійшов проект нових районів і у Львівську ОДА. Однак з ним у ЛОДА не погоджуються.

"Вони бачать п’ять районів, у тому числі дуже великий Львівський район. Виникає питання управління саме цим районом, який займає територію з одного краю області до іншого. Це дуже дискусійне питання. Ми бачимо трохи інакше: Львівський, Дрогобицький, Червоноградський, Стрийський, Самбірський, Золочівський – шість районів. І трошки іншу їх конфігурацію. Це лише пропозиції, які будуть найближчим часом винесені на широке обговорення, перш ніж будуть куди-небудь подаватися. У будь-якому разі, ми будемо подавати у міністерство свою пропозицію".

Що пропонує Мінрегіон для Львівщини

Про різні варіанти укрупнення районів Львівщини у межах адміністративно-територіальної говорилося вже давно. Було декілька проектів.

  • Експерт з питань територіальної організації влади та децентралізації Юрій Ганущак, якого називають одним із "архітекторів" реформи місцевого самоврядування, пропонував поділити Львівщину на шість районів (Червоноградський, Бродівський, Самбірський, Дрогобицький, Стрийський та величезний – Львівський).
  • Керівник Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко мав бачення щодо восьми районів (Червоноградський, Бродівський, Золочівський, Львівський, Городоцький, Стрийський, Дрогобицький, Самбірський).
  • У лютому 2019 року Центр політико-правових реформ спільно з львівськими експертами Інституту регіонального розвитку презентували інший проект – щодо утворення семи районів (Львівський, Новояворівський, Червоноградський, Золочівський, Стрийський, Дрогобицький, Cамбірський).

Проект адміністративно-територіального устрою субрегіонального рівня Львівської області, який зараз пропонує Мінрегіон, передбачає утворення 61 об’єднаної територіальної громади. Варто зазначити, що затверджений Львівською облрадою та погоджений Кабміном перспективний план області передбачає 85 ОТГ, тому передбачається їх укрупнення, зокрема, тих громад, які вже утворені і вважаються фінансово неспроможними.

Пропонується утворити на Львівщині п’ять районів (замість нинішніх 20):

  1. Львівський – найбільший, із кількістю мешканців 1,4 млн осіб (у тому числі Львів – 721,3 тис. осіб), має об'єднати 24 громади;
  2. Дрогобицький – 452,1 тис. мешканців, 13 ОТГ;
  3. Самбірський – 233,2 тис. мешканців, 10 ОТГ;
  4. Червоноградський – 253,4 тис. мешканців, 7 ОТГ;
  5. Золочівський – 164,3 тис. мешканців, 7 ОТГ.

Нагадаємо, нині Львівщина поділена на 20 районів.

Чому, як і коли мають змінитися райони

Як зазначається у статті, підготовленої в рамках Проекту Української асоціації районних та обласних рад "Моделювання адміністративно-територіального устрою на субрегіональному рівні", що реалізовується за підтримки Програми Ради Європи "Децентралізація  і реформа місцевого самоврядування  в Україні", І кількість, і функції районного рівня самоврядування в України мають змінитися. 

По-перше, це передбачає урядова Концепція реформи місцевого самоврядування та адміністративно-територіальної організації влади. По-друге, цього вже вимагає реальний стан речей в управлінні територіями, зазначають в уряді.

Нещодавно в Парламенті Мінрегіон презентував власне бачення реформи районного (субрегіонального) рівня місцевого самоврядування. За розрахунками Міністерства, замість 490 чинних районів мають бути створені 102 нових - більш спроможних та ефективних.

Це, звичайно, лише попередні розрахунки. Остаточні рішення прийматиме Верховна Рада у законах, розроблених за результатами консультацій експертів та урядовців з представниками громад, районів та областей.

Навіщо реформувати райони: 6 аргументів

Аргумент перший.

Усе менше підстав мають райони для спільного представництва інтересів громад. До реформи чи не кожен район складався з десятків сільських, селищних, міських рад. Отже районам, теоретично, було чиї спільні інтереси представляти. Але в ході децентралізації на всій або більшій території багатьох районів сформувалися об’єднані громади, які перебрали майже усі повноваження районних держадміністрацій та районних рад, вийшли з-під їхнього підпорядкування. Звичайно, виникає питання ефективності таких районів.

Довідка: Вже 70 % людей в Україні живуть у спроможних громадах.

20 районів в Україні вже повністю покриті ОТГ. Там районні органи втратили майже усі свої функції. Ще 154 райони покриті ОТГ більш ніж на половину.

Аргумент другий.

Ресурси на рівні районів використовуються нераціонально. В районах, де більша частина території покрита ОТГ, райради та райдержадміністрації залишаються без основних повноважень. При цьому їхнє фінансування практично не зменшилося. Крім того, фахівці з РДА і райрад, які б могли краще себе реалізувати в громадах, не завжди наважуються покинути звичні місця роботи, де "і гроші платять, і працювати треба менше".

Довідка: Зараз в Україні 48,1 тисяч працівників райдержадміністрацій. В Держбюджеті на 2019 рік на утримання РДА заплановано 6,4 млрд грн. В середньому, у нас 14 працівників РДА на 10 тисяч жителів, 133 тисячі гривень на рік йде на утримання одного працівника РДА.

Аргумент третій.

Райони не координують територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади. Розміщення і юрисдикція підрозділів податкової, поліції, пенсійного фонду, держгеокадастру, різноманітних інспекцій вже не співпадають з юрисдикцією і територією районів.

"Ці послуги настільки дивно накладаються на чинний районний поділ, що за однією послугою людина змушена їхати в один район, а за іншою – в інший. Виходить так, що не держава шукає людину, а людина – державу", - говорить Олег Тимощук, юрист Української асоціації районних та обласних рад.

Аргумент четвертий.

Райони більше не опікуватимуться вторинною ланкою медицини. Медична реформа, яка триває в Україні, передбачає, що з 2020 року лікарні, які зараз є районними, фінансуватимуться з державного бюджету через Національну службу здоров’я України.

Аргумент п’ятий.

Послуг, за якими людям потрібно буде їхати "в район" не залишиться. Більшість послуг вже зараз люди можуть отримувати не в районі, а в громадах, у тому числі – у Центрах надання адміністративних послуг. Коли спроможні громади покриватимуть усю територію країни, їхати в район людям не буде за чим.

Чим опікується районна влада:

  • забезпечення законності, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян;
  • соціально-економічний розвиток відповідних територій;
  • бюджет, фінанси та облік;
  • управління майном, приватизація, сприяння розвитку підприємництва та здійснення державної регуляторної політики;
  • промисловість, сільське господарство, будівництво, транспорт і зв’язок;
  • наука, освіта, культура, охорона здоров’я, фізкультура і спорту, сім’я,  молодь, діти;
  • використання землі, природних ресурсів, охорона довкілля;
  • зовнішньоекономічна діяльність;
  • оборонна робота та мобілізаційна підготовка;
  • соціальний захист, зайнятість населення, праці та заробітної плати.

Але практика свідчить, що майже усі ці питання вирішують і об’єднані громади. А те, що поки не у їхній компетенції: оборонна робота та мобілізаційна підготовка, соціальний захист, зайнятість населення, охорона праці, - може бути передане їм найближчим часом.

Аргумент шостий.

Занадто подрібнений районний рівень. В Україні 490 районів (465 – на підконтрольній Україні території). В деяких районах – Поліський (Київська область), Коломацький (Харківська область), Розівський (Запорізька область) - кількість жителів – менше 10 тисяч осіб. Ці райони неефективні ні з економічної, ні з управлінської точки зору. Не відповідає це і європейській практиці: згідно з Директивою № 1059/2003 Європейського Парламенту і Ради "Про створення загальної класифікації територіальних одиниць для статистики (NUTS)" від 26 травня 2003 р., кількість населення територіальної одиниці рівня NUTS-3 (в Україні це рівень районів) повинна складати від 150 до 800 тис. осіб.

Як реформувати райони: пропозиції

За словами Павла Остапенка, представника експертної групи при Мінрегіоні, загальний алгоритм реформування районного рівня виглядає так.

  • Перше - завершити моделювання системи адмінтеродиниць базового рівня (об’єднаних територіальних громад) для кожної області. Межі нових районів мають проходити по межах ОТГ. У більшості областей, де перспективний план формування територій громад покриває увесь регіон, це не надто складна задача. А там, де з перспективним планом зволікали, наприклад на Закарпатті та Київщині, буде складніше.
  • Друге – провести аналіз територіальної організації влади та мережі госпітальних округів області. При формування госпітальних округів закладалася ідея, що вони можуть бути праобразом укрупнених районів.
  • Третє - змоделювати систему нових районів для кожної області відповідно до розроблених методичних рекомендацій.

При Мінрегіоні працює група експертів, яка займається моделюванням адміністративно-територіального поділу в областях. Вони вже напрацювали методику формування нових районів, яку Міністерство спрямувало обласним державним адміністраціям для врахування у роботі. Цей документ поки носить рекомендаційний характер.

Що передбачає методика формування спроможного районного рівня.

За методикою, територія нових районів має бути компактною, географічно цілісною та зв’язною (не мати територіальних анклавів та ексклавів). Чисельність населення району має становити не менше 150 тис. осіб.

Центрами нових районів в першу чергу визначатимуться міста – обласні центри, а також міста з населенням не менше 50 тис. осіб, якщо вони розташовані на відстані не ближче 30 кілометрів від межі міста - обласного центру. Зона доступності до центрів нових районів – не більше 60 кілометрів по автомобільних дорогах.

На територіях, які поза зоною доступності цих 60 км, районними центрами пропонують визначати населені пункти, де мешкає не менше 10 тис. осіб.

Які повноваження матимуть нові райони.

Це чи не найголовніше питання реформування районів. Деякі експерти взагалі вважають, що повноважень навіть для великих районів не залишиться – усе перебирають на себе спроможні громади (дивись вище). Але експертна група при Мінрегіоні поки притримується думки, що є ряд функцій, з якими громади самостійно впоратися не можуть, тим більше, що, за Конституцією, районний рівень в країні має бути.

Новими повноваженнями для нових районів мають точно стати:

  • Нагляд за дотриманням Конституції та законів прийнятих рішень ОМС.
  • Координація діяльності терпідрозділів ЦОВВ у межах району.
  • Місцева екологічна політика.
  • Розробка та супровід інфраструктурних проектів районного значення, погодження проектів Державного фонду регіонального розвитку.

Цей список не остаточний, і після консультацій з представниками громад, районів та областей може змінитися.

Коли і ким будуть створені нові райони?

Щоб завершити формування ефективної децентралізованої системи місцевого самоврядування в країні, треба чергові місцеві вибори восени 2020 року провести на новій територіальній основі громад і районів. Для цього максимум до літа 2020 року мають бути прийняті усі необхідні закони і урядові рішення.

В першу чергу, вже цієї осені Парламент має прийняти концептуальний законопроект "Про засади адміністративно-територіального устрою", який встановлює загальні правила і процедури зміни адмінтерустрою в Україні. Запровадження цих правил дозволить Уряду та Парламенту швидко і у зрозумілий спосіб підготувати та прийняти закони про адміністративно-територіальний устрій кожної області.

Реформування районного рівня – це компетенція виключно Верховної Ради, отже добровільного етапу, як у випадку з об’єднанням громад, не буде. Крім того, щоб створити нові спроможні райони, Парламент змушений буде завершувати процес об’єднання громад в адміністративний спосіб.

Робота з планування майбутнього територіального устрою окремих областей вже триває. Експерти УАРОР за підтримки Ради Європи після обговорень на місцях підготували проекти законів з реформування адміністративно-територіального устрою чотирьох областей: Донецької, Луганської, Тернопільської та Харківської. Ще у п’яти областях - Волинській, Одеській, Полтавській, Чернівецькій та Київській – відбудуться обговорення, за результатами яких експерти також запропонують відповідні законопроекти.

Крім того, по восьми областях - Івано-Франківській, Кіровоградській, Миколаївській, Полтавській, Сумській, Херсонській, Хмельницькій, Чернігівській - законопроекти підготували народні депутати.

Отже у більшості областей вже є чітке розуміння, як виглядатиме їх новий поділ на райони і громади. А поки остаточні рішення не прийняті, громади мають час об’єднатися добровільно, а представники районів – висловити свою позицію, запропонувати рішення, у тому числі -  під час експертних обговорень та дискусій, що тривають в регіонах.

Во Львовской облгосадминистрации презентовали проект нового административно-территориального устройства области, который предусматривает создание шести районов в регионе.

9 августа во Львовской ОГА состоялось заседание межведомственной областной рабочей группы по подготовке предложений по административно-территориальному устройства базового и районного уровней Львовской области.

В. и. о. директора департамента экономической политики Львовского ОГА Марта Бухтиярова представила проектную модель административно-территориального устройства области базового и районного уровня, наработанную по результатам работы группы.

По ее словам, проект предусматривает создание шести районов области вместо 20 - Львовского, Дрогобычского, Золочевского, Червоноградского, Стрыйского и Самборского. Новые районы будут сформированы на основе 70 объединенных территориальных общин, из которых 40 городских, 17 поселковых и 13 сельских общин.

Предложенную модель представят общественности области для обсуждения и представления предложений.

Это немного отличается от модели, которую разработали для Львовщины в Кабмине и которую представил вице-премьер и министр регионального развития и строительства Геннадий Зубко. Как пишет Zaxid.net, по правительственному проекту на Львовщине должен остаться только пять районов. 

Как известно, Украина задекларировано новый этап реформы децентрализации. Он предусматривает завершение процесса объединения общин и формирования новых районов. Премьер Гройман еще раньше анонсировал, что проведение очередных местных выборов в 2020 году должно состояться на новой территориальной основе общин и районов, хотя многие эксперты сейчас в этом сомневаются.

Распоряжением Кабмина, принятым в январе 2019 года, был утвержден "план мер по реализации нового этапа реформирования местного самоуправления и территориальной организации власти в Украине на 2019-2021 годы". Согласно этому документу, в областях образованы межведомственные региональные рабочие группы, которые должны были подготовить предложения по административно-территориальному устройству базового и районного уровней (определить количество объединенных общин и будущих районов) и подать на рассмотрение Кабмина до 1 июня этого года.

Чтобы ускорить процесс, Минрегион еще весной этого года передал в областные администрации проекта-предложения по новым районам, разработанные киевскими экспертами. Поступил проект новых районов и в Львовскую ОГА. Однако с ним в ЛОГА не согласны.

"Они видят пять районов, в том числе очень большой Львовский район. Возникает вопрос управления именно этим районом, который занимает территорию с одного края области до другого. Это очень дискуссионный вопрос. Мы видим несколько иначе: Львовский, Дрогобычский, Червоноградский, Стрыйский, Самборский, Золочевский - шесть районов. И немножко другую их конфигурацию. Это только предложения, которые будут в ближайшее время вынесены на широкое обсуждение, прежде чем будут куда-нибудь подаваться. В любом случае, мы будем подавать в министерство свое предложение".

Что предлагает Минрегион для Львовщины

О различных вариантах укрупнения районов Львовщины в пределах административно-территориальной говорилось уже давно. Было несколько проектов.

  • Эксперт по вопросам территориальной организации власти и децентрализации Юрий Ганущак, которого называют одним из "архитекторов" реформы местного самоуправления, предлагал разделить Львовщину на шесть районов (Червоноградский, Бродовский, Самборский, Дрогобычский, Стрыйский и огромный - Львовский).
  • Руководитель Центра политико-правовых реформ Игорь Колиушко видел восемь районов (Червоноградский, Бродовский, Золочевский, Львовский, Городокский, Стрыйский, Дрогобычский, Самборский).
  • В феврале 2019 Центр политико-правовых реформ совместно с львовскими экспертами Института регионального развития представили другой проект - о создании семи районов (Львовский, Новояворовский, Червоноградский, Золочевский, Стрыйский, Дрогобычский, Cамборский).

Проект административно-территориального устройства субрегионального уровня Львовской области, который сейчас предлагает Минрегион, предусматривает создание 61 объединенной территориальной общины. Стоит отметить, что утвержденный Львовским облсоветом и согласованный Кабмином перспективный план области предполагает 85 ОТГ, поэтому предполагается их укрупнения, в частности, тех общин, которые уже созданы и считаются финансово несостоятельными.

Предлагается создать на Львовщине пять районов (вместо нынешних 20):

  1. Львовский - самый большой, с количеством жителей 1,4 млн человек (в том числе Львов - 721,3 тыс. человек), должен объединить 24 общины;
  2. Дрогобычский - 452,1 тыс. жителей, 13 ОТГ;
  3. Самборский - 233,2 тыс. жителей, 10 ОТГ;
  4. Червоноградский - 253,4 тыс. жителей, 7 ОТГ;
  5. Золочевский - 164,3 тыс. жителей, 7 ОТГ.

Напомним, сейчас Львовщина поделена на 20 районов.

Почему, как и когда должны измениться районы

Как отмечается в статье, подготовленной в рамках проекта Украинской ассоциации районных и областных советов "Моделирование административно-территориального устройства на субрегиональном уровне", реализуемой при поддержке Программы Совета Европы "Децентрализация и реформа местного самоуправления в Украине", и количество, и функции районного уровня самоуправления в Украине должны измениться. 

Во-первых, это предполагает правительственная Концепция реформы местного самоуправления и административно-территориальной организации власти. Во-вторых, в этом уже требует реальное положение вещей в управлении территориями, отмечают в правительстве.

Недавно в парламенте Минрегион представил свое видение реформы районного (субрегионального) уровня местного самоуправления. По расчетам Министерства, вместо 490 действующих районов должны быть созданы 102 новых - более способных и эффективных.

Это, конечно, лишь предварительные расчеты. Окончательные решения будет принимать Верховная Рада в законах, разработанных по результатам консультаций экспертов и чиновников с представителями общин, районов и областей.

Зачем реформировать районы: 6 аргументов

Аргумент первый.

Все меньше оснований имеют районы для общего представления интересов общин. До реформы почти каждый район состоял из десятков сельских, поселковых, городских советов. И районам, теоретически, было чьи общие интересы представлять. Но в ходе децентрализации на всей или большей территории многих районов сформировались объединенные общины, которые взяли почти все полномочия районных госадминистраций и районных советов, вышли из-под их подчинения. Конечно, возникает вопрос эффективности таких районов.

Справка: Уже 70% людей в Украине живут у состоятельных общинах.

20 районов в Украине уже полностью покрыты ОТГ. Там районные органы потеряли почти все свои функции. Еще 154 районы покрыты ОТГ более чем на половину.

Аргумент второй.

Ресурсы на уровне районов используются нерационально. В районах, где большая часть территории покрыта ОТГ, райсоветы и райгосадминистрации остаются без основных полномочий. При этом их финансирование практически не уменьшилось. Кроме того, специалисты из РГА и райсоветов, которые могли бы лучше себя реализовать в громадах, не всегда решаются покинуть привычные места работы, где "и деньги платят, и работать надо меньше".

Справка: Сейчас в Украине 48 100 работников райгосадминистраций. В Госбюджете на 2019 на содержание РГА запланировано 6,4 млрд грн. В среднем у нас 14 работников РГА 10000 жителей, 133000 гривен в год уходит на содержание одного работника РГА.

Аргумент третий.

Районы не координируют территориальные подразделения центральных органов исполнительной власти. Размещение и юрисдикция подразделений налоговой, милиции, пенсионного фонда, Госгеокадастра, различных инспекций уже не совпадают с юрисдикцией и территорией районов.

"Эти услуги настолько странно накладываются на действующее районное деление, за одной услугой человек вынужден ехать в один район, а за другой - в другую. Получается, что не государство ищет человека, а человек - государство", - говорит Олег Тимощук, юрист украинской ассоциации районных и областных советов.

Аргумент четвертый.

Районы больше не будут заниматься вторичной звеном медицины. Медицинская реформа, которая продолжается в Украине, предусматривает, что с 2020 года больницы, которые сейчас являются районными, будут финансироваться из государственного бюджета через Национальную службу здоровья Украины.

Аргумент пятый.

Услуг, по которым людям нужно будет ехать "в район" не останется. Большинство услуг уже сейчас люди могут получать не в районе, а в громадах, в том числе - в Центрах предоставления административных услуг. Когда способные громады покроют всю территорию страны, ехать в район людям будет не за чем.

Чем будет занимается районная власть:

  • обеспечение законности, охраны прав, свобод и законных интересов граждан;
  • социально-экономическое развитие соответствующих территорий;
  • бюджет, финансы и учет;
  • управление имуществом, приватизация, содействие развитию предпринимательства и осуществления государственной регуляторной политики;
  • промышленность, сельское хозяйство, строительство, транспорт и связь;
  • наука, образование, культура, здравоохранение, физкультура и спорта, семья, молодежь, дети;
  • использование земли, природных ресурсов, охрана окружающей среды;
  • внешнеэкономическая деятельность;
  • оборонная работа и мобилизационная подготовка;
  • социальная защита, занятость населения, труда и заработной платы.

Но практика показывает, что почти все эти вопросы решают и объединенные громаді. А то, что пока не в их компетенции: оборонная работа и мобилизационная подготовка, социальная защита, занятость населения, охрана труда, - может быть передано им в ближайшее время.

Аргумент шестой.

Слишком измельченный районный уровень. В Украине 490 районов (465 - на подконтрольной Украины территории). В некоторых районах - Полесский (Киевская область), Калмыцкий (Харьковская область), Розовский (Запорожская область) - количество жителей - менее 10 000 человек. Эти районы не эффективны ни с экономической, ни с управленческой точки зрения. Не соответствует это и европейской практике: согласно Директиве № 1059/2003 Европейского парламента и Совета "О создании общей классификации территориальных единиц для статистики (NUTS)" от 26 мая 2003, численность населения территориальной единицы уровня NUTS-3 (в Украине это уровень районов) должна составлять от 150 до 800 тыс. человек.

Как будут реформировать районы: предложения

По словам Павла Остапенко, представителя экспертной группы при Минрегионе, общий алгоритм реформирования районного уровня выглядит так.

  • Первое - завершить моделирование системы админтерединиц базового уровня (объединенных территориальных громад) для каждой области. Границы новых районов должны проходить по границам ОТГ. В большинстве областей, где перспективный план формирования территорий громад покрывает весь регион, это не слишком сложная задача. А там, где с перспективным планом медлили, например в Закарпатье и Киевщине, будет сложнее.
  • Второе - провести анализ территориальной организации власти и сети госпитальных округов области. При формировании госпитальных округов закладывалась идея, что они могут быть прообразом укрупненных районов.
  • Третье - смоделировать систему новых районов для каждой области в соответствии с разработанными методическими рекомендациями.

При Минрегионе работает группа экспертов, которая занимается моделированием административно-территориального деления в областях. Они уже разработали методику формирования новых районов, которую Министерство направило областным государственным администрациям для учета в работе. Этот документ пока носит рекомендательный характер.

Что предусматривает методика формирования способного районного уровня.

По методике, территория новых районов должно быть компактной, географически целостной и связной (не иметь территориальных анклавов и эксклавов). Численность населения района должно составлять не менее 150 тыс. человек.

Центрами новых районов в первую очередь определяться города - областные центры, а также города с населением не менее 50 тыс. человек, если они расположены на расстоянии не ближе 30 километров от черты города - областного центра. Зона доступности центров новых районов - не более 60 километров по автомобильным дорогам.

На территориях, вне зоны доступности этих 60 км, районными центрами предлагают определять населенные пункты, где проживает не менее 10 тыс. человек.

Какие полномочия будут иметь новые районы.

Это едва ли не самый главный вопрос реформирования районов. Некоторые эксперты вообще считают, что полномочий даже для крупных районов не останется - все берут на себя способные громады. Но экспертная группа при Минрегионе пока придерживается мнения, что есть ряд функций, с которыми громады самостоятельно справиться не могут, тем более, что, по Конституции, районный уровень в стране должно быть.

  • Новыми полномочиями для новых районов должны точно стать:
  • Надзор за соблюдением Конституции и законов, принятых решений ОМС.
  • Координация деятельности терподразделений ЦОИВ в пределах района.
  • Местная экологическая политика.
  • Разработка и сопровождение инфраструктурных проектов районного значения, согласование проектов Государственного фонда регионального развития.

Этот список не окончательный, и после консультаций с представителями громад, районов и областей может измениться.

Когда и кем будут созданы новые районы?

Чтобы завершить формирование эффективной децентрализованной системы местного самоуправления в стране, надо очередные местные выборы осенью 2020 провести на новой территориальной основе громад и районов. Для этого максимум до лета 2020 должны быть приняты все необходимые законы и правительственные решения.

В первую очередь, уже этой осенью Парламент должен принять концептуальный законопроект "Об основах административно-территориального устройства", который устанавливает общие правила и процедуры изменения админтерустройства в Украине. Введение этих правил позволит Правительству и Парламенту быстро и исчерпывающим образом подготовить и принять законы об административно-территориальном устройстве каждой области.

Реформирование районного уровня - это компетенция исключительно Верховной Рады, следовательно, добровольного этапа, как в случае с объединением громад, не будет. Кроме того, чтобы создать новые способные районы, Парламент вынужден будет завершать процесс объединения громад административным способом.

Работа по планированию будущего территориального устройства отдельных областей уже идет. Эксперты УАРОР при поддержке Совета Европы после обсуждений на местах подготовили проекты законов по реформированию административно-территориального устройства четырех областей: Донецкой, Луганской, Тернопольской и Харьковской. Еще в пяти областях - Волынской, Одесской, Полтавской, Черновицкой и Киевской - состоятся обсуждения, по результатам которых эксперты также предложат соответствующие законопроекты.

Кроме того, по восьми областям- Ивано-Франковской, Кировоградской, Николаевской, Полтавской, Сумской, Херсонской, Хмельницкой, Черниговской - законопроекты подготовили народные депутаты.

Так что в большинстве областей уже есть четкое понимание, как будет выглядеть их новое деление на районы и общины. А пока окончательные решения не приняты, у громад есть время объединиться добровольно, а представителям районов - выразить свою позицию, предложить решения, в том числе - во время экспертных обсуждений и дискуссий.