Українці досі звикають до змін після запровадження нового правопису. Як правильно говорити про подорож: їду до Львова чи до Львову, Лондона чи Лондону, Парижа чи Парижу? Якщо ви вагаєтесь, як правильно відмінювати назви населених пунктів, тоді розберімось разом.
Згідно з новим українським правописом, деякі назви населених пунктів можуть мати паралельні форми в родовому відмінку однини: закінчення -а (-я) та -у (-ю). Зокрема, йдеться про такі населені пункти: Амстердам, Гомель, Ліверпуль, Лондон, Мадрид, Париж, Чорнобиль.
Закінчення -а (-я) та -у (-ю) має розрізнювальну функцію в деяких іменниках: Алжира, Рима, Туніса (місто) і Алжиру, Риму, Тунісу (країна), Нью-Йорка (місто) і Нью-Йорку (штат).
Закінчення -у (-ю) є у складених назвах населених пунктів, другою частиною яких є іменник, що має в родовому відмінку закінчення -у: Давидового Броду, Зеленого Гаю, Кривого Рогу, Часового Яру, Широкого Лану та ін.
Правопис чітко визначає перелік населених пунктів, закінчення яких має бути -а (у твердій та мішаній групах), -я (у м’якій групі). На ці змінили звернула увагу й Асоціація українських редакторів.
Закінчення виключно -а (-я) мають такі населені пункти:
Із суфіксами -ськ-, -цьк-, -ець-, формантами -бург-, -град- (-город-), -піль- (-поль-), -мир-, -слав-, -фурт-: Бердянська, Луцька, Кременця, Трускавця, Миргорода, Борисполя, Тернополя, Ямполя, Житомира, Франкфурта.
Назви річок, населених пунктів і різних географічних назв із наголосом у родовому відмінку на кінцевому складі та із суфіксами присвійності -ів- (-їв-), -ев- (-єв-), -ов-, -ин- (-ін-), -ач-, -ич-: Дніпра, Львова, Збруча, Києва, Харкова, Ходорова, Гадяча, Галича, лише в окремих іменниках з наголосом на корені: Смотрича, Брежа, Довжика, Малого Куяльника, Бреча, Вовка.
Правильні приклади написання:
Ми плануємо подорож за кордон, але заїдемо на каву до Львова.
Із Києва волонтери вирушили на схід.
Моя сестра мріє поїхати навчатись до Харкова.
Поїздка до Амстердаму запам’ятається нам на все життя.
