В Єдиній системі місцевих петицій зареєстровано одразу кілька петицій, протилежних одна одній, щодо облаштування виділених смуг для громадського транспорту. Одні вимагають їх будувати, аби припарковані авто не заважали руху автобусів, інші – скаржаться, що через окремі смуги приватний транспорт стоїть у заторах. Ми розбиралися, якої думки щодо цього у країнах розвиненого капіталізму.
У великих розвинених містах існування виділених смуг для автобусів, тролейбусів і маршрутних таксі - не диво. Така система надає міському транспорту пріоритет під час загального руху. Класично смуги працюють у таких режимах: постійні, тимчасові, що функціонують лише в години пік, і зворотні, що дають можливість транспорту рухатися "по зустрічній".
Власникам приватних авто на виділені смуги виїжджати заборонено. Тому, поки автівки просуваються в заторах, міський наземний транспорт проїжджає за своїм маршрутом без додаткових сповільнень.
Такий алгоритм допомагає стимулювати людей користуватися громадським транспортом, зменшувати кількість заторів, збільшувати середню швидкість руху пасажирів і поліпшувати екологію. У той час, коли приватні авто перевозять в середньому 1,2 людини, автобуси перевозять кілька десятків людей. І міста, які щороку очолюють світові рейтинги з комфорту та якості транспорту, пішли цим шляхом.
Цюрих, Швейцарія
Як розповідає "", у Цюриху смуги для громадського транспорту позначені знаками, розміткою та жовтим кольором дорожнього покриття. Вони можуть розташовуватись праворуч, ліворуч або посередині дороги. Смуга для велосипедистів може відокремлюватись або збігатися зі смугою для громадського транспорту. Недостатньо широкі дороги смуги громадського транспорту займають повністю. Автобуси приходять точно за графіком.
Міська влада з одного боку, покращує систему громадського транспорту, а з іншого – створює незручності для автовласників. Наприклад, рух автівок багатьма кварталами біля Левенплатц — однієї з найважливіших площ міста — заборонено. На вулицях, де такої заборони немає, встановлено таке обмеження швидкості, що пішоходи можуть спокійно переходити дорогу, де їм заманеться. На перехрестях прибрали підземні переходи, тому автівкам довелося зупинятися частіше, а відтак рух центром міста став для них менш комфортним.
Така політика викликала низку протестів, однак виявилася досить ефективною: за останні п’ять років кількість пасажирів громадського транспорту збільшилася на 22 %, збільшилася кількість велосипедистів.
Нью-Йорк, США
Найпоширеніший тип громадського транспорту — автобус. Є також міні-буси, автобуси-гібриди, звичайні автобуси. Смуги для громадського транспорту позначаються знаками та розміткою, фізично не огороджуються, проте часто виділяються червоною фарбою.
Так, у США поширені практики транспортних інновацій: у Сіетлі працює експериментальний транзит-тунель, яким одночасно рухаються і автобуси, і метротрам (система швидкісних трамваїв підземно-наземного типу).
Сеул, Південна Корея
Більшість автобусів у Кореї працюють на газі. Смуги для громадського транспорту відокремлені не лише у містах, а й на міжміських трасах. Наявна також система швидкісних автобусів BRT (Bus rapid transit), як правило з відокремленими смугами та транспортом підвищеної місткості. Смуги позначаються знаками, розміткою, а також кольором дорожнього покриття. Громадський транспорт вважається тут більш швидким за особистий, адже не стоїть у заторах і їздить точно за графіком.
У 2003 році у Сеулі запустили інформаційно-координаційну систему TOPIS, яка збирає зображення камер з 450 доріг і 3000 перехресть міста, а також контролює більше 8000 автобусів. Система передає містянам інформацію про затори, фіксує порушення, оновлює графік руху громадського транспорту в онлайн-режимі.
За даними мерії Сеулу, фокус на розвитку громадського транспорту дав хороший результат: місто стало більш зручним для мешканців. Сеульці активніше переходять на громадський транспорт, а міське управління будує нові пішохідні зони та велосипедні доріжки замість доріг. Також на зелені зони були перетворені декілька доріг. Мерія стверджує, що у пріоритеті побудова міста для пішоходів, міста для людей.
Берлін, Німеччина
Завдяки ефективному розподілу смуг громадський транспорт майже завжди приходить вчасно. Проте, порівняно з іншими містами у Берліні менша протяжність смуг громадського транспорт. Завдяки суворому спостереженню та штрафуванню, приватні автомобілі майже не заїжджають на смуги. Також працюють окремі світлофори для громадського транспорту, які вмикають зелене світло для автобуса, поки інші авто стоять на червоне. Усі світлофори міста поєднані у мережу і надають пріоритет громадському транспорту.
Наприклад, якщо на перехресті занадто довго горить червоне світло — ймовірно, Центр управління таким чином забезпечує ”зелену хвилю” автобусу, який через перевантаженість доріг автівками відстає від графіку і має таким чином його наздогнати.
Таллін, Естонія
З 2013 року усі зареєстровані мешканці міста можуть користуватися громадським транспортом безкоштовно. Це частина нової політики мерії, яка вирішила остаточно віддати пріоритет винятково громадському транспорту. Вулиці вже вільні від приватних автомобілів, а весь проект підтвердив свою фінансову життєздатність. Талліну вдалося звільнити центральні частини міста від приватних авто завдяки кільком чинникам:
Розвиток системи Pargi ja reisi ("паркуйся й їдь"), що дає можливість водіям безкоштовно залишати автомобіль на парковках на в’їзді до міста і без додаткової оплати пересісти на громадський транспорт. Також на ключових вулицях змінюється напрям руху: зранку більшість смуг рухаються у напрямку в’їзду до міста, а ввечері — у напрямку виїзду.
Максимальне підвищення комфортності громадського транспорту, що реалізується за допомогою нових рухомих складів, виділених смуг для швидкісного проїзду, відсутньої необхідності купувати проїзні та квитки. Сьогодні цей план виконується в експериментальному режимі, однак чиновники стверджують, що результати вже є позитивними.
В Единой системе местных петиций зарегистрировано сразу несколько петиций, противоположных друг другу, по поводу обустройства выделенных полос для общественного транспорта. Одни требуют их строить, чтобы припаркованные авто не мешали движению автобусов, другие - жалуются, что из-за выделенных полос частный транспорт стоит в пробках. Мы разбирались, что думает по этому поводу в странах развитого капитализма.
Как оказалось, в крупных развитых городах существование выделенных полос для автобусов, троллейбусов и маршрутных такси – не диво. Такая система предоставляет городскому транспорту приоритет при общем движении. Классически полосы работают в следующих режимах: постоянные, временные, функционирующие только в часы пик, и обратные, позволяющие транспорту двигаться "по встречке".
Владельцам частных авто на выделенные полосы выезжать запрещено. Поэтому, пока машины продвигаются в пробках, городской наземный транспорт проезжает по своему маршруту без дополнительных замедлений.
Такой алгоритм помогает стимулировать людей пользоваться общественным транспортом, уменьшать количество пробок, увеличивать среднюю скорость движения пассажиров и улучшать экологию. В то время, когда частные авто перевозят в среднем 1,2 человека, автобусы перевозят несколько десятков человек. И города, которые ежегодно возглавляют мировые рейтинги по комфорту и качеству транспорта, пошли по этому пути.
Цюрих, Швейцария
Как рассказывает "", в Цюрихе полосы для общественного транспорта обозначены знаками, разметкой и желтым цветом дорожного покрытия. Они могут располагаться справа, слева или в центре дороги. Полоса для велосипедистов может отделяться или совпадать с полосой для общественного транспорта. Недостаточно широкие дороги полосы общественного транспорта занимают полностью. Автобусы приходят точно по графику.
Городские власти с одной стороны, улучшает систему общественного транспорта, а с другой - создает неудобства для автовладельцев. Например, движение автомобилей по многим кварталам у Левенплатц - одной из важнейших площадей города - запрещено. На улицах, где такого запрета нет, установлено такое ограничение скорости, что пешеходы могут спокойно переходить дорогу, где им заблагорассудится. На перекрестках убрали подземные переходы, поэтому автомобилям пришлось останавливаться чаще, а следовательно движение в центре города стал для них менее комфортным.
Такая политика вызвала ряд протестов, однако оказалась достаточно эффективной: за последние пять лет количество пассажиров общественного транспорта увеличилась на 22%, увеличилось количество велосипедистов.
Нью-Йорк, США
Самый распространенный тип общественного транспорта - автобус. Есть также мини-бусы, автобусы-гибриды, обычные автобусы. Полосы для общественного транспорта обозначаются знаками и разметкой, которые физически не ограждаются, однако часто выделяются красной краской.
Так, в США распространены практики транспортных инноваций: в Сиэтле работает экспериментальный транзит-туннель, по которому одновременно двигаются и автобусы, и метротрам (система скоростных трамваев подземно-наземного типа).
Сеул, Южная Корея
Большинство автобусов в Корее работают на газе. Полосы для общественного транспорта отделены не только в городах, но и на междугородных трассах. Имеется также система скоростных автобусов BRT (Bus rapid transit), как правило с отдельными полосами и транспортом повышенной вместимости. Полосы обозначаются знаками, разметкой, а также цветом дорожного покрытия. Общественный транспорт считается здесь более быстрым, чем личный, ведь не стоит в пробках и ездит точно по графику.
В 2003 году в Сеуле запустили информационно-координационный систему TOPIS, которая собирает изображения камер с 450 дорог и 3000 перекрестков города, а также контролирует более 8000 автобусов. Система передает горожанам информацию о заторах, фиксирует нарушения, обновляет график движения общественного транспорта в онлайн-режиме.
По данным мэрии Сеула, фокус на развитии общественного транспорта дал хороший результат: город стал более удобным для жителей. Сеульцы активнее переходят на общественный транспорт, а городское управление строит новые пешеходные зоны и велосипедные дорожки вместо дорог. Также на зеленые зоны были преобразованы несколько дорог. Мэрия утверждает, что в приоритете построение города для пешеходов, города для людей.
Берлин, Германия
Благодаря эффективному распределению полос общественный транспорт почти всегда приходит вовремя. Однако по сравнению с другими городами в Берлине меньше протяженность полос общественного транспорта. Благодаря строгому наблюдению и штрафованию, частные автомобили почти не заезжают на полосы. Также работают отдельные светофоры для общественного транспорта, которые включают зеленый свет для автобуса, пока другие авто стоят на красный. Все светофоры города объединены в сеть и предоставляют приоритет общественному транспорту.
Например, если на перекрестке слишком долго горит красный свет - вероятно, Центр управления таким образом обеспечивает "зеленую волну" автобусу, который из-за перегруженности дорог автомобилями отстает от графика и должен таким образом его догнать.
Таллин, Эстония
С 2013 года все зарегистрированные жители города могут пользоваться общественным транспортом бесплатно. Это часть новой политики мэрии, которая решила окончательно отдать приоритет исключительно общественному транспорту. Улицы уже свободны от частных автомобилей. Таллину удалось освободить центральные части города от частных авто благодаря нескольким факторам:
Развитие системы Pargi ja reisi ( "паркуйся и езжай"), что дает возможность водителям бесплатно оставлять автомобиль на парковках на въезде в город и без дополнительной оплаты пересесть на общественный транспорт. Также на ключевых улицах изменяется направление движения: утром большинство полос движутся в направлении въезда в город, а вечером - в направлении выезда.
Максимальное повышение комфортности общественного транспорта, реализуется с помощью новых составов, выделенных полос для скоростного проезда, отсутствующей необходимости покупать проездные и билеты. Сегодня этот план выполняется в экспериментальном режиме, однако чиновники утверждают, что результаты уже являются положительными.
