Цьогоріч на Львівщині госпіталізували 8 людей з укусом змії. Як вберегтися і що робити, якщо змія вкусила – поради дає Департамент з питань цивільного захисту Львівської облдержадміністрації.
З потеплінням люди частіше відвідують лісову місцевість, місця відпочинку на узбережжі річок та ставів. За інформацією Департаменту з питань цивільного захисту ЛОДА, від початку цього року станом на 3 травня у Львівській області зареєстровано 8 випадків госпіталізації людей з діагнозом укус змії, серед них одна дитина (у Сколівському районі — 2, Мостиському — 2, Самбірському — 1, Городоцькому — 1, Жидачівському — 1 випадки). Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Львівської міської ради інформує, як вберегтися від укусу змії і що робити найперше, якщо змія вкусила.
Як відрізнити небезпечного плазуна
Карпати та Західний регіон України загалом не належить до територій з великим розмаїттям плазунів. У нас поширені лише чотири види змій — гадюка звичайна, вуж звичайний, мідянка та полоз лісовий, тоді як загалом по Україні — одинадцять видів. Небезпечна лише гадюка звичайна.
Гадюка звичайна відрізняється від вужа значно меншими розмірами тіла, чітко відмежованою від тулуба трикутною головою і зигзагоподібним рисунком на спині. Колір тіла мінливий — від світлих до майже чорних відтінків. Завдяки кольоровій гамі, змії малопомітні у довкіллі (серед листя, трави, чагарників тощо).
Змія ніколи не нападає на людину першою. Якщо її випадково зачепити або наступити на неї, то вона завжди перед нападом набуває загрозливої пози — згортається "калачиком", зигзагоподібно вигинає тіло, окремі види сильно шиплять. Гадюка кусає людину тоді, коли на неї необережно наступити серед високої трави, або коли змія загнана в пастку і перекриті всі шляхи втечі та коли змій намагаються взяти в руки.
Укус змії — акт самозахисту. При цьому зуби виступають до переду, і під час укусу проникають у тіло жертви. Укуси отруйних змій глибокі і болючі.
Симптоми отруєння
В ураженій ділянці тіла з’являється неспецифічний біль, відчуття печії, почервоніння та оніміння шкіри, набряк м’яких тканин, обмеження рухів у розташованих поруч суглобах. Зазначені ознаки швидко поширюються на всю ділянку тіла, зокрема на кінцівку — руку, ногу. Порушується координація рухів, виникає слабкість у м’язах гортані, оніміння язика. Постраждалий не може розмовляти, ковтати, виникає надмірна слинотеча. Розвивається сонливість, дихальні рухи вкорочуються, підвищується температура тіла до 38−39°С, виникає загроза паралічу дихальних м’язів. Шкіра в ділянці рани набуває червонувато-синюшного забарвлення. Через 20−40 хв. шкіра стає блідою, з’являється головокружіння, нудота, блювання, слабість і частий пульс, знижується артеріальний тиск, настає втрата свідомості.
Під час огляду потерпілого є почервоніння (гіперемія) з синюшним відтінком шкірних покривів, у місці укусу — чіткі дві ранки округлої форми, набряк тканин, їх ущільнення в місці укусу. Поступово знижується артеріальний тиск (гіпотонія), прискорюється частота серцевих скорочень (тахікардія), задуха, порушується функція нирок — припиняється виділення сечі (олігурія).
Крім негативного впливу токсину на центральну нервову систему та серцеву діяльність, мембранотоксична дія отрути спричиняє гостру ниркову недостатність, ураження клітин серцевого м’яза та печінки.
Важливого значення набуває явище сенсибілізації (алергічна дія), що може призвести до анафілактичного шоку. За таких обставин потерпілому необхідно негайно надати медичну допомогу.
Перша допомога
Негайно приступити до видалення отрути з рани. В жодному разі не можна відтерміновувати цю процедуру — інакше токсин пошириться по всьому організму. Відсмоктування отрути проводять за допомогою медичної банки, якщо такої немає — використовують звичайну склянку. Для цього у порожнину скляного посуду вводять запалений фітіль і прикріплюють до ранки. Якщо процедура виконана правильно, тканина тіла втягується у порожнину банки.
Отруту можна висмоктувати і ротом, але якщо немає патологічних змін у порожнині рота (карієс зубів, тріщини язика та губ, їх пошкодження тощо). При цьому постійно спльовують відсмоктану рідину і промивають рот водою.
Припалювання ранки сірником, додаткові розрізи, вирізування ураженої ділянки шкіри — недопустимо, оскільки під час таких втручань токсин швидко поширюється і виникає загроза потрапляння в ранку хвороботворних бактерій.
В этом году на Львовщине госпитализировали 8 человек с укусом змеи. Как уберечься и что делать, если змея укусила - советы дает Департамент по вопросам гражданской защиты Львовской облгосадминистрации.
С потеплением люди чаще посещают лесную местность, места отдыха на побережье рек и прудов. По информации Департамента по вопросам гражданской защиты ЛОГА, с начала этого года по состоянию на 3 мая во Львовской области зарегистрировано 8 случаев госпитализации людей с диагнозом укус змеи, среди них один ребенок (в Сколевском районе - 2, Мостисском - 2, Самборском - 1, Городокском - 1, Жидачевском - 1 случая). Управление по вопросам чрезвычайных ситуаций и гражданской защиты населения Львовского городского совета информирует, как уберечься от укуса змеи и что делать в первую очередь, если змея укусила.
Как отличить опасного пресмыкающегося
Карпаты и Западный регион Украины в целом не относится к территориям с большим разнообразием пресмыкающихся. У нас распространены лишь четыре вида змей - гадюка обыкновенная, уж обыкновенный, медянка и полоз лесной, тогда как в целом по Украине - одиннадцать видов. Опасна только гадюка обыкновенная.
Гадюка обыкновенная отличается от ужа значительно меньшими размерами тела, четко отграниченной от туловища треугольной головой и зигзагообразным рисунком на спине. Цвет тела изменчив - от светлых до почти черных оттенков. Благодаря цветовой гамме, змеи малозаметные в окружающей среде (среди листьев, травы, кустарников и т.д.).
Змея никогда не нападает на человека первой. Если ее случайно задеть или наступить на нее, она всегда перед нападением приобретает угрожающей позы - сворачивается "калачиком", зигзагообразно выгибает тело, отдельные виды сильно шипят. Гадюка кусает человека тогда, когда на нее неосторожно наступить среди высокой травы, или когда змея загнана в ловушку и перекрыты все пути отхода и когда змей пытаются взять в руки.
Укус змеи - акт самозащиты. При этом зубы выступают кпереди, и во время укуса проникают в тело жертвы. Укусы ядовитых змей глубокие и болезненные.
Cимптомы отравления
В пораженном участке тела появляется неспецифическая боль, чувство жжения, покраснение и онемение кожи, отек мягких тканей, ограничение движений в расположенных рядом суставах. Указанные признаки быстро распространяются на весь участок тела, в частности на конечность - руку, ногу. Нарушается координация движений, возникает слабость в мышцах гортани, онемение языка. Пострадавший не может говорить, глотать, возникает чрезмерное слюнотечение. Развивается сонливость, дыхательные движения укорачиваются, повышается температура тела до 38-39 ° С, возникает угроза паралича дыхательных мышц. Кожа в области раны приобретает красновато-синюшный окраску. Через 20-40 мин. кожа становится бледной, появляется головокружение, тошнота, рвота, слабость и частый пульс, снижается артериальное давление, наступает потеря сознания.
При осмотре пострадавшего является покраснение (гиперемия) с синюшным оттенком кожных покровов в месте укуса - четкие две ранки округлой формы, отек тканей, их уплотнения в месте укуса. Постепенно снижается артериальное давление (гипотония), ускоряется частота сердечных сокращений (тахикардия), одышка, нарушается функция почек - прекращается выделение мочи (олигурия).
Кроме негативного влияния токсина на центральную нервную систему и сердечную деятельность, мембранотоксична действие яда вызывает острую почечную недостаточность, поражение клеток сердечной мышцы и печени.
Важное значение приобретает явление сенсибилизации (аллергическая действие), что может привести к анафилактического шока. При таких обстоятельствах пострадавшему необходимо немедленно оказать медицинскую помощь.
Первая помощь
Немедленно приступить к удалению яда из раны. Ни в коем случае нельзя откладывать эту процедуру - иначе токсин распространится по всему организму. Отсасывание яда проводят с помощью медицинской банки, если таковой нет - используют обычную стакан. Для этого в полость стеклянной посуды вводят зажженный фитиль и прикрепляют к ранке. Если процедура выполнена правильно, ткань тела втягивается в полость банки.
Яд можно высасывать и ртом, но если нет патологических изменений в полости рта (кариес зубов, трещины языка и губ, их повреждения и т.д.). При этом постоянно сплевывают отсасываемого жидкость и промывают рот водой.
Прижигание ранки спичкой, дополнительные разрезы, вырезание пораженного участка кожи - недопустимо, поскольку при таких вмешательств токсин быстро распространяется и возникает угроза попадания в ранку болезнетворных бактерий.
