Дезертирство під час військового стану, або самовільне залишення частини підпадає під дію СЗЧ стаття 407 кримінального кодексу України та є однією з найбільш серйозних порушень дисципліни військової служби. Це може мати негативний вплив на військову систему, а також на учасників конфлікту. Дезертирство може виникнути з різних причин, включаючи:
- страх;
- бажання уникнути ризиків та небезпек;
- незадоволення умовами служби;
- негативний вплив на психічний стан.
Які наслідки дезертирства?
Крім кримінальної відповідальності, дезертирство може мати інші наслідки. Наприклад, дезертир може втратити право на соціальні пільги, включаючи пенсії та інші види соціальної допомоги. Дезертир також може мати проблеми з працевлаштуванням, оскільки багато роботодавців вимагають від своїх працівників довідки про несудимість, а тут стаття по СЗЧ під час воєнного стану.
Якщо ви знаходитесь в обставинах, які змушують вас дезертувати, вам слід звернутися до військової адміністрації якнайшвидше для оформлення дозволу на відпустку або іншої форми легального відсутності з місця служби. Якщо ви не можете звернутися до військової адміністрації з поважних причин, наприклад, через небезпеку для вашого життя, вам слід звернутися до органів правоохоронних органів, щоб отримати захист та допомогу.
Важливо також знати, що дезертирство може бути виправданим у випадку, коли ви вчинили такий крок для захисту:
- Своєї особистої безпеки.
- Життя.
Буває так, що військовий відмовляється виконувати злочинний наказ командира, та не може опротестувати його у обставин які склалися. Це також може бути помякшувальними обставинами при розгляді справи про дезертирство. У такому випадку, ви повинні звернутися до органів влади або правоохоронних органів, щоб заявити про свою ситуацію та отримати захист.
Якщо у вас є запитання щодо дезертирства та СЗЧ під час військового стану, не соромтесь звернутися PRIKHODKO&PARTNERS. Тут з радістю допоможуть вам зрозуміти цю тему та відповісти на всі ваші запитання. спеціалісти також допоможуть пом’якшити відповідальність або позбавитися її, якщо ви вже вчинили дезертирство або самовільно покинули військову частину. Майте на увазі, що зараз такі випадки не поодинокі і багато військовозобов’язаних громадян не бажають ризикувати своїм життям з неясними перспективами, або зовсім відмовляються приймати участь у бойових діях. Спираючись на права людини, можна стверджувати, що людина має право на такі вчинки, якщо вони загрожують її життю, можуть спричинити важке каліцтво, або протирічать переконанням людини.