Вперше за час повномасштабної війни у Львові провели соціологічне опитування серед відвідувачів міста. Метою було сформувати актуальний портрет гостя Львова, дослідити профіль його подорожі, враження та рівень задоволеності від перебування у місті.

За результатами опитування, 88,6% гостей Львова –  українці, 11,4%  –  іноземці, з середньою тривалістю перебування у місті – від 2 до 3 днів. Серед основних причин поїздки до Львова гості зазначають відпочинок (34,6%), зміну проживання (внутрішньо переміщені особи) – 19,7%, відвідини друзів і родини – 18,1%, роботу – 14,4%, волонтерство – 3,9%, транзит – 3,1%, участь у змаганнях, конкурсах, фестивалях – 2,4%, виготовлення візи – 1,5%, короткі навчальні курси – 1,5%. З них іноземці приїжджають до Львова для відвідування друзів та родини (36,7%), відпочинку (26,8%), волонтерства (22%), а також для роботи (10,5%) і транзиту (4%). Майже 90% гостей міста хотіли б відвідати Львів ще раз, близько 10% схиляються до відповіді «радше так».


«З середини літа минулого року ми відновили роботу Центру туристичної інформації, регулярно спілкуємось із туристичним бізнесом, тож знаємо, що наш гість дещо змінився, проте він є. Завдяки співпраці з Соціологічною лабораторією програми соціології УКУ, ми напрацювали формат опитування таким чином, щоб мати змогу проаналізувати в’їзних відвідувачів, з’ясувати, хто приїжджає до Львова, з якою метою, скільки часу тут затримується, щоб опиратись на реальні цифри», – розповідає Христина Лебедь, начальниця управління туризму Львівської міської ради.

Опитування здійснювалося у період з 27 квітня по 10 травня 2023 року. Методом face-to-face інтерв'ю було опитано 460 респондентів віком від 16 років.


«Опитування відбувалось в рамках суспільно орієнтованого навчання студентів Українського католицького університету. У процесі збору і обробки даних були задіяні студенти трьох курсів кафедри соціології під моїм наставництвом. Для студентів це був цікавий і цінний досвід в першу чергу тому, що завдання пов’язане з конкретним виробничим запитом реальної структури, а результат зможе мати практичну корисність», – зазначає Віктор Сусак, професор кафедри соціології УКУ.