Сьогодні, 13 грудня, у Національному музеї імені Андрея Шептицького, що у Львові, відбулася презентація унікальних музейних та приватних колекцій, які в минулому, до його ліквідації радянською владою у 1940 році, складали колекційний фонд Наукового товариства імені Тараса Шевченка. Ювілейна виставка «Нація. Мистецтво. Наука» присвячена 150-літньому ювілею товариства, що увійшло в історію України як потужна інституція з розвитку і збереження наукової та національної культурної спадщини.
У 1913 році, саме 13 грудня, митрополит Андрей Шептицький усю свою мистецьку колекцію і придбаний палац на вул. Драгоманова, 42 подарував українському народові. Тобто, виставку відкрили у 110-річницю акту передачі музею громаді.
«Дякую нашим музейникам та колекціонерам, які врятували усе це багатство, що свідчить про нашу національну ідентичність, і сьогодні ми можемо бачити його наживо.
Дякую Національному музею у Львові і всім причетним установам за те, що ви пропагуєте і зберігаєте українське мистецтво.
150 років наші вороги намагалися знищити ці колекції, заборонити розмовляти українською мовою, творити для України. Але сьогодні ми маємо можливість побачити той величезний скарб, який вдалося вберегти», – зазначив під час відкриття виставки начальник Львівської ОВА Максим Козицький.
Експозиція представленої виставки складається з тематичних розділів образотворчого мистецтва, іконопису, народного мистецтва. Вибрані експонати з колишнього музею Наукового товариства ім. Шевченка доповнили зразками із приватних колекцій, предметами музейних збірок Національного музею, Музею етнографії та художнього промислу у Львові Інституту народознавства НАНУ та інших.
Наприкінці 1913 року колекція Наукового товариства ім. Шевченка налічувала 19 тисяч 131 одиницю експонатів. Перші безцінні для Товариства експонати: портрет, перо та посмертна маска Тараса Шевченка. Мистецьку колекцію Наукового товариства ім. Шевченка формували видатні діячі культури та науки.
У 1940 році радянська влада ліквідувала Наукове товариство імені Шевченка, змусивши до саморозпуску, а музейне зібрання та колекції розформувала, передавши частково до Національного музею у Львові, до Музею етнографії та художнього промислу, до Львівського історичного музею та інших.
Віднова Наукового товариства ім. Шевченка у 1989 році, яку науковці й надалі здійснюють на громадських засадах, не передбачала поновлення збирацької діяльності інституції. Проте розпорошена по різних музейних закладах колекція НТШ викликала і продовжує викликати великий інтерес у поціновувачів української старовини, насамперед як цілісне свідчення діяльності Товариства з власною музейною концепцією.
Довідково:
НТШ – найдавніша громадська національна наукова інституція в Україні. Довгі роки НТШ фактично виконувало функції всеукраїнської академії наук.
1873 року через жорсткі репресії російського уряду в середовищі української інтелігенції виникла ідея перенести центр українського руху до Галичини. Наддніпрянці Олександр Кониський, Михайло Драгоманов та Дмитро Пильчиков за підтримки галицьких інтелектуалів заснували у Львові Літературно-Наукове Товариство імені Тараса Шевченка, метою якого було надавати всебічну підтримку та сприяти розвиткові української словесності, літератури.
1892 року товариство реорганізували в Наукове Товариство імені Шевченка із завданням розвивати науку та культуру українською мовою. При ньому діяли історично-філософська, філологічна, математична, природознавча, лікарська секції, бактеріологічно-хімічний інститут, інститут психології, бібліотека, три музеї.
НТШ видавало книги, а також «Записки НТШ», часописи «Зоря» та «Літературно-Науковий Вісник». Дійсними членами НТШ були 333 вчені, зокрема Іван Франко, Макс Планк, Альберт Ейнштайн, Володимир Кубійович, Степан Томашівський та інші. Період найбільшого розвитку НТШ розпочався в 1894 році з переїздом до Львова Михайла Грушевського.
