На Звенигородській площі у Львові розпочалися археологічні розкопки. Про це повідомляє прес-служба Науково-дослідного центру "Рятівна археологічна служба".
Львівські археологи розпочали дослідження на площі Звенигородській, 3. На замовлення приватнного підприємця дослідники вивчать ділянку, яку відвели під будівництво готелю.
Площа Звенигородська є однією із найстаріших львівських площ. Її утворення і розвиток були, очевидно, тісно пов’язані з побудовою неподалік у ХІІІ столітті спочатку дерев’яного, а потім мурованого у романському стилі костелу з оригінальною посвятою Матері Божій Сніжній. Історики вважають, що костел постав на пагорбі при перетині торгових шляхів завдяки німецьким колоністам-католикам, що оселилися у цій околиці на запрошення руських князів.
До 1950 року площа мала свою давню назву, а потім її перейменували на честь столиці Звенигородського князівства.
Розташована вона поруч із площами Князя Ярослава Осмомисла та Старий Ринок, вулицею Богдана Хмельницького, поруч з теренами, де, за найновішими археологічними даними, існувало слов’янське поселення з розвиненими ремеслами, яке стало, очевидно, зародком майбутнього княжого міста. Тож археологи сподіваються, що дослідження на цій ділянка дадуть цікаві матеріали, найдавніші з яких можуть датуватись княжими часами.
На Звенигородской площади во Львове начались археологические раскопки. Об этом сообщает пресс-служба Научно-исследовательского центра "Спасательная археологическая служба".
Львовские археологи начали исследования на площади Звенигородской, 3. По заказу частного предпринимателя исследователи изучат участок, который отведен под строительство гостиницы.
Площадь Звенигородская является одной из старейших львовских площадей. Ее образование и развитие были, очевидно, тесно связанные с построением неподалеку в XIII веке сначала деревянного, а затем каменного в романском стиле костела с оригинальным посвящением Матери Божьей Снежной. Историки считают, что костел был возведен на холме при пересечении торговых путей благодаря немецким колонистам-католикам, поселившимся в этой окрестности по приглашению русских князей.
До 1950 года площадь имела свое давнее название, а потом ее переименовали в честь столицы Звенигородского княжества.
Расположена она рядом с площадями Князя Ярослава Осмомысла и Старый Рынок, по улице Богдана Хмельницкого, рядом с территориями, где, по новейшим археологическим данным, существовало славянское поселение с развитыми ремеслами, которое стало, очевидно, зародышем будущего княжеского города. Поэтому археологи надеются, что исследования на этом участке дадут интересные материалы, древнейшие из которых могут датироваться княжескими временами.
