сквер, петицияВпорядкування скверу на перетині вулиць кн. Романа, Ів. Франка, О. Герцена просять у петиції, що зареєстрована в Єдиній системі місцевих петицій. 

За словами авторки петиції Ольги Вовчанської, вдавнину на цьому місці існував великий духовно-культурний осередок із православним храмом Богоявлення Господнього, цвинтарем і релігійними спорудами. Це підтверджують історичні джерела і зображення на панорамах м. Львова А. Гогенберга (1618 р.) та Й. Ф. Гаффнера (1772 р.). Також у цій околиці старовинного міста Лева за часів національно-визвольних змагань українського народу під проводом гетьмана Богдана Хмельницького у жовтні 1648 року знайшли свій вічний спочинок багато українських козаків, котрих поховали неподалік у братській могилі-кургані.

Проте за указом австрійського уряду старовинну Богоявленську церкву, перша згадка про яку датована 1386 роком, закрили у 1801 році й розібрали, а її майно і ґрунти продали. Згодом був розібраний також і козацький курган. Наприкінці ХІХ ст. тут розмістили громадські туалети.

Понад десять років тому, стараннями православного братства Св. Андрія Первозваного, українського козацтва і активних громадян туалети закрили. Сучасне козацтво встановило тут пам’ятний знак-камінь, який засвідчує бажання спорудити згодом на цьому місці пам’ятник полеглим у 1648 р. козакам Запорозького Війська.

А автор петиції пропонує впорядкувати означений сквер.

"Дбаючи про відновлення однієї з історичних пам’яток нашого міста, прагнучи увіковічнити пам’ять загиблих у Львові в 1648 р. запорожців, пропоную впорядкувати сквер на перетині вулиць кн. Романа, Ів. Франка, О. Герценау належний за християнським звичаєм спосіб, з метою створення тут унікального ландшафтно-архітектурного ансамблю історичної пам’яті, що поверне прадавню духовну сутність і суспільно-національну значущість цього місця й відкриє для львів’ян і гостей міста, так би мовити, терру інкогніту", - йдеться у петиції.

Упорядочение сквера на пересечении улиц кн. Романа, Ив. Франко, А. Герцена просят в петиции, которая зарегистрирована в Единой системе местных петиций. 

По словам автора петиции Ольги Волчанской, в древности на этом месте существовал крупный духовно-культурный центр с православным храмом Богоявления Господня, кладбищем и религиозными сооружениями. Это подтверждают исторические источники и изображения на панорамах м. Львова А. Гогенберга (1618) и И. Ф. Гаффнера (1772). Также в этой окрестности старинного города Льва во времена национально-освободительной борьбы украинского народа под предводительством гетмана Богдана Хмельницкого в октябре 1648 года нашли свой вечный покой многие украинские казаки, которых похоронили неподалеку в братской могиле-кургане.

Однако по указу австрийского правительства старинную Богоявленская церковь, первое упоминание о которой датируется 1386 годом, закрыли в 1801 году и разобрали, а ее имущество и почвы продали. Впоследствии был разобран также и казацкий курган. В конце XIX в. здесь разместили общественные туалеты.

Более десяти лет назад, стараниями православного братства Св. Андрея Первозванного, украинского казачества и активных граждан туалеты закрыли. Современное казачество установило здесь памятный знак-камень, который свидетельствует о желании соорудить впоследствии на этом месте памятник павшим в 1648 казакам Запорожского Войска.

А автор петиции предлагает упорядочить указанный сквер.

"Заботясь о восстановлении одной из исторических достопримечательностей нашего города, стремясь увековечить память погибших во Львове в 1648 г. запорожцев, предлагаю упорядочить сквер на пересечении улиц кн. Романа, Ив. Франко, О. Герцена по христианскому обычаю, с целью создания здесь уникального ландшафтно-архитектурного ансамбля исторической памяти, что вернет древнюю духовную сущность и общественно-национальную значимость этого места и откроет для львовян и гостей города, так сказать, терра инкогнита", - говорится в петиции.