У Львові створили перший громадський дощовий садок. Роботи відбувалися цими вихідними і, окрім створення дощового садка, включали в себе висадку рослин для вертикального озеленення стіни опорядження неподалік Львівської Політехніки. Таким чином простір адаптовують до наслідків кліматичної зміни.
Цими вихідними громадська організація «Плато» створила у Львові перший дощовий садок і озеленила стіну опорядження на перетині вулиць Бандери та Чупринки. Причиною цьому стало те, що у літній період територія простору внаслідок кліматичної зміни перетворюється у «тепловий острів». Нагрівання бруківки до +42°С, зупинки громадського транспорту — до +44°С, МАФів — до +60°С, стіни з круглими отворами — до +35,4°С сприяють некомфортному перебуванню тут містян і є особливо небезпечними для людей із серцево-легеневими захворюваннями.
«Минулого року ми розпочали осмислювати проблеми цього простору та генерувати ідеї для хоча б часткового покращення ситуації. Серед десятка природоорієнтованих рішень зупинилися на двох — технології дощового садка та вертикальному озелененні стіни опорядження. Їх і вдалося втілити у реальність з використання доступних і відносно недорогих матеріалів. Донедавна захаращений сміттям та вразливий до високих температур простір почне „працювати“ не проти, а для людей», — зазначають у ГО «Плато».
Завдяки проведеним роботам було створено систему водовідведення дощової води з сусіднього житлового будинку. Дренажна технологія з послідовно нашарованих щебню, піску, ґрунту дозволить підживлювати рослинність дощового садка, яка в свою чергу очищатиме воду та зволожуватиме повітря навколо. Також вздовж стіни опорядження було висаджено саджанці дівочого винограду та плющів для її захисту від перегрівання влітку, генерування додаткового затінку і забезпечення більшого зволоження простору. Ці два елементи виконуватимуть й естетичну функцію.
Простір на перетині вулиць Бандери та Чупринки потребує комплексного переосмислення, адже наразі він є майже повністю забрукованим, і не має плану розвитку. Активісти завдяки реалізації проекту сподіваються дати поштовх для початку масштабніших позитивних змін у межах цього простору на всій його території.
Проект є волонтерською ініціативою та фінансувався виключно за рахунок членських і благодійних внесків за сприяння у проведенні робіт Галицькій районній адміністрації.