У центрі Львова, де розпочато будівництво готелю, археологи натрапили на споруду ХІІІ сторіччя. Про це повідомляє НДЦ "Рятівна археологічна служба" ІА НАН України.
Археологи Рятівної археологічної служби завершили археологічні розкопки ділянки на вул. Весела, 5, де розпочато будівництво готелю. Цьогорічні дослідження стали продовженням робіт 2014-2015 рр.
"Наші роботи охопили лише недосліджену в попередні роки, порівняно невелику, частину ділянки площею 50 м2. Зафіксовано чотири нерухомих археологічних об’єкта. Найбільш цікавим з них є залишки заглибленої споруди квадратної форми, яка датується ХІІІ ст. Культурно-хронологічну приналежність ще двох об’єктів не визначено у зв’язку з відсутністю в них рухомого археологічного матеріалу. Також вдалося частково зафіксувати поховання пізнього середньовіччя, що знаходиться за межами будівельного котловану", - розповів керівник наукової експедиції, молодший науковий співробітник Рятівної археологічної служби Микола Шніцар.
Нагадаємо, загальна площа досліджень на ділянці у 2014-2015 роках складала 324 м2. Вивчено матеріали шести культурно-хронологічних горизонтів, а саме: ранньозалізного часу, празької культури, райковецької культури, давньоруського часу, поховання періоду пізнього середньовіччя і споруди нового часу. З усіх об’єктів найбільший інтерес викликають три горизонти слов'яно-руської доби.
У часи середньовіччя це було давнє Краківське передмістя. Однак, як засвідчують результати останніх археологічних досліджень, ця територія була заселена задовго до 1256 року.
Саме тут, у 2015 році виявили унікальну знахідку - поселення давніх слов'ян. На глибині п’яти метрів фахівці дослідили господарські ями, у заповненні яких були уламки ліпного посуду та пряслиця. Дослідники датують їх серединою VII ст. н.е. та відносять до празько-корчацької археологічної культури.
"Традиція безперевного загосподарювання цієї території є принаймні на 600 років старшою за першу писемну згадку про Львів. Нова інформація суттєво доповнює ранню історію міста і ще раз підтверджує місце розташування того ядра, з котрого розвинувся давньоруський Львів", - переконаний Олег Осаульчук, директор НДЦ "Рятівна археологічна служба" ІА НАН України.
В центре Львова, где начато строительство гостиницы, археологи наткнулись на сооружение XIII века. Об этом сообщает НИЦ "Спасательная археологическая служба" Института археологии НАН Украины
Археологи спасательной археологической службы завершили археологические раскопки участка на ул. Веселая, 5, где начато строительство гостиницы. Нынешние исследования стали продолжением работ 2014-2015 гг.
"Наши работы охватили только неисследованную в предыдущие годы, сравнительно небольшую, часть участка площадью 50 м2. Зафиксировано четыре неподвижных археологических объекта. Наиболее интересным из них является остатки углубленного сооружения квадратной формы, которое датируется XIII в. Культурно-хронологическую принадлежность еще двух о объектов не определен в связи с отсутствием в них подвижного археологического материала. Также удалось частично зафиксировать захоронение позднего средневековья, которое находится за пределами строительного котлована", - рассказал руководитель научной експеды ции, младший научный сотрудник спасательной археологической службы Николай Шницар.
Напомним, общая площадь исследований на участке в 2014-2015 годах составляла 324 м2. Изучены материалы шести культурно-хронологических горизонтов, а именно: раннежелезного времени, пражской культуры, райковецкой культуры, древнерусского времени, захоронения периода позднего средневековья и сооружения нового времени. Из всех объектов наибольший интерес вызывают три горизонта славяно-русской периода.
Во времена средневековья это было древнее Краковское предместье. Однако, как свидетельствуют результаты последних археологических исследований, эта территория была заселена задолго до 1256 года. Именно здесь, в 2015 году обнаружили уникальную находку - поселение древних славян. На глубине пяти метров специалисты исследовали хозяйственные ямы, в заполнении которых были обломки лепной посуды и пряслица. Исследователи датируют их серединой VII в. н.э. и относят к пражско-корчацкой археологической культуре.
"Традиция непрерывного освоения этой территории есть по крайней мере на 600 лет старше, чем первое письменное упоминание о Львове. Новая информация существенно дополняет раннюю историю города и еще раз подтверждает положение того ядра, из которого развился древнерусский Львов", - убежден Олег Осаульчук, директор НИЦ "Спасительная археологическая служба" Института археологии НАН Украины.