Прокуратурою Львівської області розглянуто звернення УГКЦ про реабілітацію Василя Величковського. Про це повідомляє прес-служба прокуратури Львівської області.
Встановлено, що вироком Судової колегії в кримінальних справах Львівського обласного суду від 23.09.1969 р Величковського В.В. засуджено за ч.2 ст.138, ст.187-1, ст.42 КК України (порушення законів про відокремлення церкви від держави та поширення неправдивих вигадок на радянський державний і суспільний лад) на 3 роки позбавлення волі у виправно-трудовій колонії суворого режиму.
Положеннями ст.1 Закону України ”Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні” від 17.04.1991 р. визнано реабілітованими осіб, засуджених за поширення завідомо неправдивих вигадок, що порочать радянський державний і суспільний лад, а також за порушення законів про відокремлення церкви від держави і школи від церкви, а відтак висновком прокуратури Львівської області від 31.03.2017 р. Величковського Василя Володимировича реабілітовано.
Довідка SQ. Василь Володимирович Величковський (01.06.1903 – 30.06.1973) — новомученик Української греко-католицької церкви, релігійний діяч, єпископ УГКЦ. В 1939 р. уперше викликаний в НКВД за організацію масової процесії, але був відпущений. У 1945 р. його заарештовано, смертний вирок замінено 10 роками примусової праці під Воркутою. Повернувся в 1955 р. до Львова і зайнявся організацією життя УГКЦ в підпіллі. У 1959 р. Папа Іоанн XXIII номінував його єпископом. Став єпископом Луцьким і місцеблюстителем глави УГКЦ в Україні. 2 січня 1969 р. повторно ув'язнений та в подальшому засуджений на три роки; ув'язнення відбув у тюрмі м. Комунарськ на Донбасі. Після закінчення терміну виселений за межі СРСР. Провів деякий час в Римі, потім переїхав в Канаду, де й помер у м. Вінніпег у 1973 році.
Прокуратура Львовской области реабилитировала рассмотрела обращение УГКЦ о реабилитации Василия Величковского. Об этом сообщает пресс-служба прокуратуры Львовской области.
Установлено, что приговором Судебной коллегии по уголовным делам Псковского областного суда от 23.09.1969г. Величковский В.В. был осужден по ч.2 ст.138, ст.187-1, ст.42 УК Украины (нарушение законов об отделении церкви от государства и распространение ложных измышлений на советский государственный и общественный строй) на 3 года лишения свободы в исправительно трудовой колонии строгого режима.
Положениями ст.1 Закона Украины "О реабилитации жертв политических репрессий на Украине" от 17.04.1991 г. признаны реабилитированными лица, осужденные за распространение заведомо ложных измышлений, порочащих советский государственный и общественный строй, а также за нарушение законов об отделении церкви от государства и школы от церкви. Затем заключением прокуратуры Львовской области от 31.03.2017 г. Величковский Василий Владимирович реабилитирован.
Справка SQ. Василий Владимирович Величковский (01.06.1903 - 30.06.1973) - новомученик Украинской греко-католической церкви, религиозный деятель, епископ УГКЦ. В 1939 году впервые был вызван в НКВД за организацию массовой процессии, но был отпущен. В 1945 г. арестован, смертный приговор заменен 10 годами принудительного труда под Воркутой. Вернулся в 1955 году во Львов и занялся организацией жизни УГКЦ в подполье. В 1959 году Папа Иоанн XXIII номинировал его епископом. Стал епископом Луцким и местоблюстителем главы УГКЦ в Украине. 2 января 1969 был повторно заключен и в дальнейшем осужден на три года; заключение отбыл в тюрьме г. Коммунарск в Донбассе. После окончания срока выдворен за пределы СССР. Провел некоторое время в Риме, затем переехал в Канаду, где и умер в г. Виннипег в 1973 году.
