Сітуація навколо телеканалу "Інтер", на жаль, досить типова. Редакції і телецентри часто піддаються нападам терористів, представників спецслужб, які за методами роботи часом мало від них відрізняються, або політично стурбованих громадян. Нижче - кілька прикладів з новітньої історії, коли напади на ЗМІ призводили до тектонічних зрушень у суспільній свідомості, а іноді було приводом для найдраматичніших подій світової історії.
Штурм редакції "Zeman"
Місце: Туреччина
Дата: 5 березня 2016 року
Что сталося: Турецька поліція увірвалася в офіс найпопулярнішої опозиційної газети Zaman у Стамбулі, розігнавши за допомогою водометів і сльозогінного газу кілька сот протестувальників проти можливого закриття видання. Напередодні Zaman вдалося опублікувати свій останній випуск з попередженням, що в історії ЗМІ в Туреччині настали "найчорніші дні". "Дію Конституції зупинено", - надрукувала газета на своїй першій сторінці великим шрифтом на темному тлі. За інформацією інших ЗМІ, Zaman була тісно пов'язана з Фетхуллахом Ґюленом - політичним противником президента Туреччини Тайіпа Ердогана.
Підсумки: Турецька влада встановила остаточний і повний контроль над інформаційним простором країни, фактично перетворивши країну на класичну диктатуру. Зараз всі євроінтеграційні прагнення Туреччини забуті, режим Ердогана посилено заграє з Кремлем.
Терористична атака на Charlie Hebdo
Місто: Франція
Дата: 7 січня 2015 року
Що сталося: Із криками "Аллаху Акбар" ісламські терористи увірвалися всередину редакції французького тижневика, який дозволяв собі публікацію карикатур на пророка, і влаштували стрілянину, що тривала близько 10 хвилин. Всього загинуло 12 осіб, поранено 11. Відповідальність за теракт взяли на себе бойовики терористичної організації "Аль-Каїда на Аравійському півострові". Про причетність до події також заявили в терористичній організації "Ісламська держава". Головні підозрювані у скоєнні терористичного акту брати Саїд і Шериф Куаші через три дні було знищені французькими силовиками під час спецоперації.
Підсумки: Європейці, введені політикою мультикультуралізму та толерантності в стан напівдрімоти, стали прокидатися і замислюватися над тим, чи потрібні в європейському домі "гості", які сповідують зовсім інші цінності. Це вилилося в різке зростання популярності націоналістичних партій практично в усіх європейських країнах і утворило величезну тріщину в фундаменті Європейського Союзу.
Спроба штурму "Останкіно"
Місто: Російська Федерація
Дата: 3 жовтня 1993 року
Що сталося: Спроба штурму "Останкіно" - епізод в низці подій, які увійшли в історію як "Розстріл Білого Дому" або "Єльцинський переворот". Противники Бориса Єльцина на чолі з віце-президентом Борисом Руцьким за підтримки більшої частини Верховної Ради під керівництвом Руслана Хасбулатова вийшли на вулиці, протестуючи проти неконституційного указу Єльцина про розпуск парламенту. Розуміючи важливість контролю над телеефіром, повстанці під керівництвом Анпилова і Макашова рушили до Останкіно, де зажадали надання їм прямого ефіру. Будівлю телецентру охороняли 480 співробітників міліції та внутрішніх військ. Почалося збройне зіткнення, прогриміло кілька вибухів, по натовпу був відкритий вогонь з автоматичної зброї. Загинуло 46 осіб, серед яких кілька журналістів, у тому числі оператор німецької телекомпанії.
Підсумки: Спроба зберегти в Росії подобу парламентаризму провалилася, вся влада виявилася зосереджена в руках президента, який своїми указами почав скасовувати навіть норми Конституції. Пізніше тиск режиму Єльцина трохи послабшав і були проведені парламентські вибори, де прихильники президента отримали всього 15% голосів. Проте основи авторитарного політичного устрою Росії були закладені саме тоді.
Штурм телецентру у Вільнюсі
Місто: Литва
Дата: 13 січня 1991 року
Що сталося Литва першою оголосила про свою незалежність і вихід зі складу СРСР і виявилася єдиною країною, де вмираюча імперія спробувала силою зупинити процес розпаду. Після спроб енергетичної блокади і кількох безуспішних політичних кроків керівництво СРСР спрямувало на територію Литви війська і спецназ. Бійці "Альфи" під прикриттям прорадянськи налаштованого натовпу штурмували телевізійну вежу. При штурмі загинуло 13 осіб.
Пілсумки: Акція з захоплення телевежі виявилася безглуздою - рішучості російського керівництва не вистачило на штурм литовського парламенту, а Горбачов пізніше відхрестився від того, що відбувається, стверджуючи, що наказ про захоплення телецентру був підроблений. Литва здобула незалежність, справа про штурм телецентру у 2015 році дійшла до суду, де обвинувачених було 65 чоловік, але на лаві підсудних опинилося всього двоє учасників тих подій.
Глайвіцький інцидент
Місто: Німеччина
Дата: 31 серпня 1939 року
Що сталося: Переодягнені в польську форму бойовики СС напали на радіостанцію в тоді німецькому, а зараз польському місті Глайвіце. Вони зв'язали працівників радіостанції та вийшли в ефір польською мовою, видавши себе за польських борців з Німеччиною. Матеріальними доказами того, що нападники були поляками, стали трупи німецьких в'язнів, переодягнених у польську військову форму. Гітлер заявив, що Польща здійснила напад на німецьку територію і що з цього моменту Німеччина знаходиться в стані війни з Польщею.
Підсумки: Напад на радіостанцію став одним із формальних приводів для нападу на Польщу. Наступного дня почалася Друга світова війна.
