STATUS QUO

У 2020-му в лікарнях розпочнуться зміни: що чекає на Львіщину

1 січня 2020 року всі медичні заклади, що надають спеціалізовану медичну допомогу, перейдуть на оплати за договорами з Національною службою здоров’я України (НСЗУ). Для цього вони мають відповідати кільком вимогам, перша з яких — реорганізуватись у комунальні некомерційні підприємства (КНП). Львівська область – на п'ятому місці серед регіонів по створенні КНП. Про це повідомляє МОЗ України.

Як автономізуються лікарні за областями

За даними МОЗ, зараз ситуація з реорганізацією лікарень в країні нерівномірна. Лідером по реорганізації закладів є Полтавщина — 85% спеціалізованих закладів вже змінили свій статус на комунальні некомерційні підприємства (КНП). На другому місці Харківська область — 80% медзакладів автономізовані. За ними Волинська (75%), Рівненська (73%) та Львівська області (68%). Шість областей України перетворили у комунальні некомерційні підприємства більше 50% своїх лікарень.

Найменше закладів реорганізовано у Луганській області — 10% та на Закарпатті — 13%. Наступна в "антирейтингу" — Івано-Франківська область, де мають статус комунальних некомерційних підприємств лише 23% закладів.

У Херсонській області на КНП перетворені лише 29% лікарень, а в процесі — 12%. Якщо найближчі тижні місцеві ради Херсонської області не розпочнуть процес автономізації, існує великий ризик, що 59% лікарень цієї області не встигнуть стати КНП і підписати договір з Національною службою здоров’я до кінця року. Місцева влада, зокрема голова облради Владислав Мангер, перешкоджають автономізації своїх закладів. Депутати облради навіть планують звернутися до Кабміну та Верховної Ради України з проханням відтермінувати реорганізацію медзакладів та продовжити фінансування закладів охорони здоров’я третинного рівня області за рахунок медичної субвенції.

Що буде з медзакладами, які не укладуть договір з національною службою здоров’я

Оскільки отримувати кошти у 2020 році медичні заклади зможуть тільки за договорами з Національною службою здоров’я, лікарні, які не реорганізуються і не підпишуть договір, не зможуть отримувати фінансування із державного бюджету. Такі медзаклади будуть змушені утримуватися з інших джерел — наприклад, з місцевих бюджетів.

Так само цей принцип працював при перетворенні медзакладів первинки. З січня 2019 року медична субвенція не передбачена для медичних закладів, де працюють сімейні лікарі, терапевти і педіатри. Там, де зволікали з підготовкою медзакладів до переходу на оплати за договорами з Національною службою здоров’я і не провели автономізацію вчасно, довелося перші місяці 2019 року фінансувати медзаклади первинної меддопомоги із місцевого бюджету. 

Наприклад, “Центр первинної медико-санітарної допомоги Чорноострівської селищної ради” на Хмельниччині уклав договір з НСЗУ лише 28 березня 2019 року, а отримувати гроші почав із квітня. Тобто протягом першого кварталу громада мала сама утримувати свій заклад. Швидше впорався "Нижньосірогозький Центр первинної медико-санітарної допомоги" на Херсонщині — уклали договір 21 лютого, і з березня отримали фінансування.

Депутати місцевих рад не скасують виконання Закону “Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування”, і кошти на утримання не реорганізованих медзакладів без договорів з НСЗУ з січня 2020 року доведеться відшукувати в місцевому бюджеті.

Нагадаємо, з 2018 року модель оплат за принципом "гроші йдуть за пацієнтом" працює на рівні первинної медичної допомоги. Усі комунальні медзаклади, де працюють сімейні лікарі, терапевти і педіатри, вже мають договори з Національною службою здоров’я.

Досі заклади спеціалізованої допомоги фінансувалися з медичної субвенції. З 2020 року тут також запрацює модель фінансування Національної служби здоров’я. Заклади отримуватимиуть оплати за надані медичні послуги в межах програми медичних гарантій (гарантованого пакету медичних послуг) за договорами з НСЗУ. Лікарні самостійно розпоряджатимуться заробленими коштами, зможуть оптимізувати свою роботу і переглянути зарплати медиків.


1 января 2020 все медицинские учреждения, оказывающие специализированную медицинскую помощь, перейдут для оплаты по договорам с Национальной службой здоровья Украины (НСЗУ). Для этого они должны отвечать нескольким требованиям, первая из которых - реорганизоваться в коммунальные некоммерческие предприятия (КНП). Львовская область - на пятом месте среди регионов по разработке КНП. Об этом сообщает МОЗ Украины. 

Как автономизируются больницы по областям

По данным Минздрава, сейчас ситуация с реорганизацией больниц в стране неравномерная. Лидером по реорганизации учреждений является Полтавщина - 85% специализированных учреждений уже изменили свой статус на коммунальные некоммерческие предприятия (КНП). На втором месте Харьковская область - 80% медучреждений автономизированы. За ними Волынская (75%), Ровенская (73%) и Львовская области (68%). Шесть областей Украины превратили в коммунальные некоммерческие предприятия более 50% своих больниц.

Меньше заведений реорганизовано в Луганской области - 10% и на Закарпатье - 13%. Следующая в "антирейтинге" - Ивано-Франковская область, где имеют статус коммунальных некоммерческих предприятий только 23% заведений.

В Херсонской области на КНП преобразованы только 29% больниц, а в процессе - 12%. Если ближайшие недели местные советы Херсонской области не начнут процесс автономизации, существует большой риск, что 59% больниц этой области не успеют стать КНП и подписать договор с Национальной службой здоровья до конца года. Местные власти, в частности председатель облсовета Владислав Мангер, препятствуют автономизации своих заведений. Депутаты облсовета даже планируют обратиться в Кабмин и Верховную Раду Украины с просьбой отсрочить реорганизацию медучреждений и продолжить финансирование учреждений здравоохранения третичного уровня области за счет медицинской субвенции.

Что будет с медучреждениями, которые не заключат договор с национальной службой здоровья

Поскольку получать средства в 2020 году медицинские учреждения смогут только по договорам с Национальной службой здоровья, больницы, не реорганизуются и не подпишут договор, не смогут получать финансирование из государственного бюджета. Такие медучреждения будут вынуждены воздерживаться из других источников - например, из местных бюджетов.

Так же этот принцип работал при преобразовании медучреждений первички. С января 2019 медицинская субвенция не предусмотрена для медицинских учреждений, где работают семейные врачи, терапевты и педиатры. Там, где медлили с подготовкой медучреждений к переходу на оплаты по договорам с Национальной службой здоровья и не провели автономизации вовремя, пришлось первые месяцы 2019 финансировать медучреждения первичной медпомощи из местного бюджета.

Например, "Центр первичной медико-санитарной помощи ЧЕРНООСТРОВСКОЕ поселкового совета" в Хмельницкой заключил договор с НСЗУ только 28 марта 2019, а получать деньги начал с апреля. То есть в течение первого квартала община имела сама содержать заведение. Скорее справился "Нижнесерогозский Центр первичной медико-санитарной помощи" на Херсонщине - заключили договор 21 февраля, и с марта получили финансирование.

Депутаты местных советов не отменят исполнение Закона "О государственных финансовые гарантии медицинского обслуживания", и средства на содержания не реорганизованных медучреждений без договоров с НСЗУ с января 2020 придется отыскивать в местном бюджете.

Напомним, с 2018 года модель оплат по принципу "деньги следуют за пациентом" работает на уровне первичной медицинской помощи. Все коммунальные медучреждения, где работают семейные врачи, терапевты и педиатры, уже имеющие с Национальной службой здоровья.

До сих пор заведения специализированной помощи финансировались из медицинской субвенции. С 2020 года здесь также заработает модель финансирования Национальной службы здоровья. Учреждения отримуватимиуть оплаты за предоставленные медицинские услуги в рамках программы медицинских гарантий (гарантированного пакета медицинских услуг) по договорам с НСЗУ. Больницы самостоятельно распоряжаться заработанными средствами, смогут оптимизировать свою работу и пересмотреть зарплаты медиков.