Демобілізований боєць витратив 100 тисяч гривень матеріальної допомоги від мерії на благоустрій під’їзду. Про це йдеться у сюжеті “”.
"40 років ніхто нічого не робив. Сходової клітки немає, поруччя немає, пандусу, освітлення теж немає", — розповідає екс-боєць Микола Маланич.
Каже, набридло ходити розбитими сходами і дивитися, як важко мамам тягати дитячі візочки. Сподівався, що сусіди зрадіють. Натомість почув лише невдоволення.
Гроші Микола отримав від мерії як допомогу за участь у бойових діях.
"Хотілося дати зрозуміти суспільству, що ми не йшли туди воювати за якісь пільги, кредити з мінімальними ставками чи за землю. Ми йшли відстоювати інтереси держави, цілісність і незалежність", — пояснює демобілізований військовий.
У 2014 році він з братом-близнюком пішов воювати. У лавах 80-ї десантно-штурмової бригади він понад рік був на "нулі", захищав Піски, Щастя, Трьохізбенку, 32-й блокпост.
Зараз очолює Держекоінспекцію.
Демобилизованный боец потратил 100 000 гривен материальной помощи от мэрии на благоустройство подъезда. Об этом говорится в сюжете "".
"40 лет никто ничего не делал. Лестничной клетки нет, перила нет, пандуса, освещения тоже нет", - рассказывает экс-боец Николай Маланич.
Говорит, надоело ходить по разбитой лестнице и смотреть, как трудно мамам таскать детские коляски. Надеялся, что соседи обрадуются. Но услышал только недовольство.
Деньги Николай получил от мэрии как помощь за участие в боевых действиях.
"Хотелось дать понять обществу, что мы не шли туда воевать за какие-то льготы, кредиты с минимальными ставками или за землю. Мы шли отстаивать интересы государства, целостность и независимость", - объясняет демобилизован военный.
В 2014 году он с братом-близнецом пошел воевать. В рядах 80-й десантно-штурмовой бригады он более года был на "нуле", защищал Пески, Счастье, Трехизбенку, 32-й блокпост.
Сейчас возглавляет Госэкоинспекцию.
