У місті Городку, що за 25 км від Львова, закінчуються зйомки короткометражного фільму про знакову подію українського націоналістичного підпілля у міжвоєнний період – напад 30 листопада 1932 року на поштове відділення. Про це повідомляє .
Патріотичне документально-художнє кіно знімають місцеві ентузіасти на чолі із військовим капеланом, священнослужителем УГКЦ отцем Михайлом Греділем, який є автором ідеї та виступає у ролі режисера і оператора фільму.
Із відкритих джерел можна дізнатися, що ОУН для реалізації своє діяльності потребувала, окрім людських, також фінансових ресурсів. Вони залучали двома шляхами: збором добровільних пожертв серед місцевого населення або примусовим вилученням коштів у польських державних інституцій – так звані експропріаційні акти. Наприкінці листопада 1932 року бойовики ОУН планували здійснити чергове пограбування одного із польських державних поштових відділень. Цього разу об’єктом стала пошта у містечку Городок (польська назва – Gródek Jagielloński). За інформацією ОУН там нібито не було належної поліційної охорони, а розташування будинку на території було вдале для відступу бойовиків.
Цей напад мав особливе значення не тільки тому, що до його організації були причетні майбутні провідники ОУН та організатори Української Повстанської Армії – Роман Шухевич та Микола Лебідь. Але й тому, що незважаючи на той факт, що акція провалилася – двоє бойовиків загинули, двоє були арештовані і пізніше страчені – ОУН зуміла перетворити цю бойову поразку в масштабну пропагандистську перемогу. Заарештовані польською поліцією Василь Білас та Дмитро Данилишин, котрі мали найбільший бойовий досвід і відповідали за конфіскацію грошей із каси, стали національними героями. За незалежної України: Юрію Березинському, Володимиру Старику, Василю Біласу та Дмитру Данилишину – поставили пам’ятник перед входом у Городоцьку районну державну адміністрацію (тодішнє відділення пошти, на яке був здійснений напад).
Ця історія має багато своїх таємниць та розчарувань. Адже, за іронією долі, нападників впіймали українські селяни завдяки фальшивому поголосу, який запустила поліція, мовляв, це злочинці, які пограбували український кооператив.
"Коли ми щороку приходили на панахиду до пам’ятника Данилишину, Біласу, то я помітив, як дітям, яких туди добровільно-примусово приводили, нудно стояти. Всі ці довгі промови чиновників, молебень і "якийсь" пам’ятник – це не зовсім те, що зацікавлює сучасну молодь. Виникла думка, що варто було б у живий спосіб пояснити значення цієї події, щоб молодь розуміла, чому ми щороку згадуємо цих людей і називаємо їх героями".
Отець Михайло
Вирішальним стало те, що у Львівській ОДА проводили конкурс на допомогу регіональному кінематографу. Організатори учасники "Апостольської Чоти" разом написали сценарій. Дяк із церкви Благовіщення Олег Дудко закінчив режисуру, він допоміг із технічної стороною справи – зробив хронометраж і розписав сценарій. Із 20 робіт, які брали участь у цьому конкурсі, – десять пройшли. Серед них і "Незламні". Активістам було виділено 15 тис. грн.
Понад місяць тому стартували зйомки, хронометраж фільму – півгодини. Історія грунтується на спогадах Григорія Купецького – одного із учасників нападу, якому вдалося втекти та емігрувати у Канаду. До кінця року кіно буде представлене у Львівській ОДА. А далі його будуть поширювати в освітніх установах, військових частинах та фестивалях. Звісно, не обійдеться і без великої прем’єри у самому Городку.
В городе Городке, что в 25 км от Львова, заканчиваются съемки короткометражного фильма о знаковом событии украинского националистического подполья в межвоенный период - нападение 30 ноября 1932 года на почтовое отделение. Об этом сообщает .
Патриотическое документально-художественное кино снимают местные энтузиасты во главе с военным капелланом, священнослужителем УГКЦ отцом Михаилом Гредилем, который является автором идеи и выступает в роли режиссера и оператора фильма.
Из открытых источников можно узнать, что ОУН для реализации свое деятельности нуждалась, кроме как в человеческих, также в финансовых ресурсах. Они привлекали двумя путями: сбором добровольных пожертвований среди местного населения или принудительным изъятием средств в польских государственных институтах - так называемые экспроприационные акты. В конце ноября 1932 года боевики ОУН планировали очередное ограбление одного из польских государственных почтовых отделений. На этот раз объектом стала почта в городе Городок (польское название - Gródek Jagielloński). По информации ОУН там якобы не было надлежащей полицейской охраны, а расположение дома на территории было удачным для отступления боевиков.
Это нападение имело особое значение не только потому, что к его организации были причастны будущие проводники ОУН и организаторы Украинской Повстанческой Армии - Роман Шухевич и Николай Лебедь. Но и потому, что несмотря на то, что акция провалилась - двое боевиков погибли, двое были арестованы и позже казнены - ОУН сумела превратить это боевое поражение в масштабную пропагандистскую победу. Арестованные польской полицией Василий Билас и Дмитрий Данилишин, имеющие наибольшее боевой опыт и отвечавшие за конфискацию денег из кассы, стали национальными героями. При независимой Украине: Юрию Березинскому, Владимиру Старику, Василию Биласу и Дмитрию Данилишину - поставили памятник перед входом в Городокскую районную государственную администрацию (тогдашнее отделение почты, на который было совершено нападение).
Эта история имеет много своих тайн и разочарований. Ведь, по иронии судьбы, нападающих поймали украинские крестьяне благодаря молве, которую запустила полиция, мол, это преступники, которые ограбили украинский кооператив.
"Когда мы ежегодно приходили на панихиду к памятнику Данилишину, Биласу, то я заметил, как детям, которых туда добровольно-принудительно приводили, скучно стоять. Все эти длинные речи чиновников, молебен и "какой-то" памятник - это не совсем то, что привлекает современную молодежь. Возникла мысль, что следовало бы живым способом объяснить значение этого события, чтобы молодежь понимала, почему мы ежегодно вспоминаем этих людей и называем их героями".
Ртец Михаил
Решающим стало то, что во Львовской ОГА проводили конкурс в помощь региональному кинематографу. Организаторы участники "Апостольской Четы" вместе написали сценарий. Дьяк из церкви Благовещения Олег Дудко закончил режиссуру, он помог сделать хронометраж и расписать сценарий. Из 20 работ, которые участвовали в этом конкурсе, - десять прошли. Среди них и "Несокрушимые". Активистам было выделено 15 тыс. грн.
Более месяца назад стартовали съемки, хронометраж фильма - полчаса. История основывается на воспоминаниях Григория Купеческого - одного из участников нападения, которому удалось убежать и эмигрировать в Канаду. К концу года кино будет представлено во Львовской ОГА. А дальше его будут распространять в образовательных учреждениях, воинских частях и фестивалях. Конечно, не обойдется и без большой премьеры в самом Городке.
