Яворівський районний суд виніс вирок учаснику бойових дій, який не повернувся з відпустки додому. Про це стало відомо з Єдиного державного судових рішень.
Хлопець був приваний Рожнятівським районним військовим комісаріатом Івано-Франківської області на військову службу за мобілізацією до Збройних Сил України 17 липня 2015 року. Відповідно до наказу командира військової частини польова пошта В4264 солдата зарахували до списків особового складу вказаної військової частини на посаду курсанта 1-ої навчальної роти відділення підготовки водіїв та механіків-водіїв.
21 жовтня 2015 з дозволу командування він вибув із військової частини польова пошта В4264, що постійно дислокується за адресою: село Старичі Яворівського району, Львівської області, у звільнення у зв'язку із сімейними обставинами (помер батько) до місця свого проживання терміном до 2 листопада 2015 року. Після закінчення звільнення до місця служби в селі Старичі Яворівського району Львівської області не прибув, оскільки у період з 4 листопада по 2 грудня 2015 року перебував на лікуванні в психо-неврологічній лікарні №3 м. Івано-Франківська. Але й після цього у частину не повернувся, перебував вдома.
В судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненому визнав повністю та пояснив, що перебував вдома, оскільки в нього помер батько, мати залишилася одна, і він допомагав їй. Крім цього запевнив, що завжди готовий стати на захист своєї держави. Просив застосувати до нього ст.2 Закону України "Про амністію у 2016 році".
Обираючи обвинуваченому покарання, суд врахував, що він брав участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, є учасником бойових дій. Тому, засудивши його за ч. 4 ст.407 КК України до трьох років позбавлення волі, звільнив від відбування призначеного покарання на підставі статті 2 Закону України "Про амністію у 2016 році".
Яворовский районный суд вынес приговор участнику боевых действий, который не вернулся из отпуска домой. Об этом стало известно из Единого государственного судебных решений.
Парень был призван Рожнятовским районным военным комиссариатом Ивано-Франковской области на военную службу по мобилизации в Вооруженные Силы Украины 17 июля 2015 года. В соответствии с приказом командира воинской части полевая почта В4264 солдата зачислили в списки личного состава указанной воинской части на должность курсанта первого учебной роты отделения подготовки водителей и механиков-водителей.
21 октября 2015 года с разрешения командования он выбыл из воинской части полевая почта В4264, которая постоянно дислоцируется по адресу: село Старычи Яворовского района Львовской области, в увольнение в связи с семейными обстоятельствами (умер отец) к месту жительства сроком до 2 ноября 2015 года. После окончания освобождения к месту службы в селе Старычи Яворовского района Львовской области не прибыл, поскольку в период с 4 ноября по 2 декабря 2015 года находился на лечении в психо-неврологической больнице №3 г. Ивано-Франковска. Но и после этого в часть не вернулся.
В судебном заседании обвиняемый свою вину в содеянном признал полностью и пояснил, что находился дома, поскольку у него умер отец, мать осталась одна, и он помогал ей. Кроме этого заверил, что всегда готов встать на защиту своего государства. Просил применить к нему ст.2 Закона Украины "Об амнистии в 2016 году".
Выбирая обвиняемому наказание, суд учел, что тот принимал участие в антитеррористической операции на территории Донецкой и Луганской областей, является участником боевых действий. Поэтому, осудив его по ч. 4 ст.407 УК Украины к трем годам лишения свободы, освободил от отбывания назначенного наказания на основании статьи 2 Закона Украины "Об амнистии в 2016 году".
