Сьогодні на Львівщині вшановують пам'ять предстоятеля Української греко-католицької церкви, культурного та громадського діяча Андрія Шептицького. Status Quo нагадав про найбільш цікаві сторінки життя відомої людини.
Мав чотири імені
Ім'я Андрій Шептицький прийняв у Добромильському монастирі, де склав чернечі обіти. При хрещенні ж він отримав три імені - Роман Марія Александр. Відомий український діяч походив зі стародавнього русинського роду. Батько Шептицького — граф Ян-Канти-Ремігіан Шептицький — нащадок старовинного перемишльського боярського роду, мати — Софія-Людвіка-Цецилія-Констанція — донька відомого польського письменника графа Александера Фредро.
Був третім серед сімох братів
Подружжя Шептицьких мало семеро синів. Перший син Стефан помер у віці 2-х років, Єжи (Юрій) — 17-ти років. Третім сином Шептицьких став Роман, відомий як Андрей Шептицький. Четвертий — Казимир — успішний адвокат, який у 43 роки полишив світську кар'єру та став монахом-студитом і відомий як Климентій Шептицький. П'ятий — Александр, (у червні 1941 у м. Замостя (нині м. Замосць Люблінського воєводства, Польща) гітлерівці розстріляли його як заручника). Шостий — Станіслав — офіцер Генерального штабу і військовий аташе Австро-Угорської імперії в Римі перед Першою світовою війною, потім став генералом польської армії. Сьомий — Леон — у 1939 році під час першого російсько-більшовицького вторгнення був замордований більшовиками у Прилбичах разом із дружиною та челяддю (усього 13 осіб).
Був військовим
До того, як посвятити себе Богу, Андрій Шептицький служив в армії - після гімназії він добровільно вступив до війська, але через хворобу змушений був залишити військову службу.
Витрачав на благодійність і меценатство мільйони
Заснував Український Національний Музей, для якого купив у 1905 р. приміщення за 34000 доларів. Завдяки піклуванню Шептицького в музеї зібрано одну з найбільших у Європі збірок іконопису.
Створив найпершу Єпархіальну бібліотеку в Станиславові (передав 4 тисячі книг з особистої бібліотеки), Академічний Дім, Народну лічницю (яку згодом (1930—1938) перетворили на сучасний шпиталь), гімназії; клопотанням до чехословацького уряду врятував українську господарську академію в Подєбрадах.
На кошти митрополита придбано будівлю, в якій розмістилася художня школа Олекси Новаківського, також майстерня Модеста Сосенка та Осипа Куриласа. Він також надавав стипендії молодим українським митцям для здобуття художньої освіти у найкращих навчальних закладах Європи.
На сиротинці передав разом 1 млн доларів; посилав подарунки на Песах єврейським убогим дітям.
Був захисником природи
Став ініціатором створення перших природних заповідників у Західній Україні - заходами Комісії охорони природи при НТШ митрополит дав розпорядження утворити на землях Львівської митрополії заповідник кедрових лісів на горі Яйко, що біля Підлютого, та заповідник степової рослинності біля Чортової Гори (Пуків на Рогатинщині).
Також сприяв відкриттю курортів (наприклад, у Черчому).
Підтримував просвітництво
Шептицький віддав багато сил освітянсько-виховній та видавничій діяльності, створив у Львові вісьмикласну класичну гімназію, підтримував українське приватне шкільництво, щедро спонсорував українські культурно-просвітницькі товариства.
За його ініціативою у 1914 році був створений український університет у Львові. Росія та Польща виступили категорично проти його заснування.
Був бізнесменом
Підтримував українську економічну діяльність, сприяв відкриттю кооперативів.
Під його керівництвом певні кошти вкладались у прибуткові підприємства, акції яких котувались на європейських біржах. Прибутки спрямовувались або на благодійність, або на потреби кліру.
Був ініціатором і засновником Земельного банку у Львові (1910 р.).
Реформував богословську освіту
Перш за все він здійснив реформу богословської освіти, яка надала можливість готувати високоосвіченних священників. Увів у церковне богослужіння живу українську мову.
Кир Андрей вважав, що виховання добрих священиків — це запорука успішної проповіді Євангелія. Тому особливу увагу приділяв процесу формування майбутніх душпастирів. У березні та квітні 1901 року Митрополит здійснив візитацію Львівської семінарії, на підставі якої прийняв рішення про реорганізацію закладу. Дбав також про відкриття єпархіальних семінарій у Станіславові (1906) та в Перемишлі (1907). Регулярно відправляв найздібніших студентів до університетів Рима, Інсбруку, Фрібуру у Швейцарії та до Авґустінеума у Відні. А через десять років завдяки низці реформ Митрополит уже мав достатню кількість підготованих і освічених священиків.
2 лютого 1939 року кир Андрей заснував Український католицький інститут церковного з'єдинення ім. Митрополита Рутського, який очолив архимандрит Климентій Шептицький.
Не подобався владі
Хоча загальна в політичних справах митрополит закликав духовенство не ув'язуватися в політику, влада його не любила – ані польська, ані більшовицька, ані гітлерівська, бо відстоював українські національні інтереси. На початку Голодомору, наприклад, видав послання-протест проти штучного голоду в Українській СРР. Також протестував проти польського терору, згодом - гітлерівського.
Помер Владика 1 листопада 1944 року, близько 13 години (о 13.30[19]), від прогресуючого набряку-набуханню головного мозку, як ускладнення грипу, три дні перед тим переставши з будь-ким розмовляти. Похований у підземеллі собору святого Юра. Його похорон у зайнятому радянськими військами Львові перетворився на грандіозну маніфестацію.
В Ізраїлі відмовилися визнавати Шептицького Праведником світу
За згодою Шептицького значна кількість євреїв переховувалась у греко-католицьких монастирях і навіть у митрополичій резиденції. Наказав сховати понад 300 єврейських дітей (зокрема, сина львівського рабина Ізакаїла Левіна Курта, який потім назвав синів іменами Андрей, Климентій) та цінні єврейські документи. У рятуванні євреїв йому допомагали, серед інших, сестра Йосифа Вітер (1946-го її ув'язнено комуністичним режимом загалом на 30 років) і рідний брат Климент (37 євреїв; на фабриці взуття, яка належала студитам, — ще 16 євреїв; арештований радянським режимом 1947-го).
В Ізраїлі за клопотанням Давида Кагане розглядалося питання про присвоєння А. Шептицькому звання "Праведник світу". Але, коли дійшло до голосування (1981), з 13 членів комісії двоє утрималися (в тому числі Д. Кагане), 5 висловилися за присудження звання, 6 були проти.
У результаті звання не було присвоєно. Серед причин відмови були вказана… підтримка дивізії СС "Галичина", звинувачення в начебто ідеологічній близькості Гітлеру та низка заперечень, пов'язаних із тим, що начебто митрополит міг зробити для порятунку євреїв значно більше.
Наступні спроби визнати Шептицького Праведником світу в Ізраїлі зазнавали фіаско. Востаннє це питання розглядалося в Яд ва-Шем 2007 року.
Після відмови комісії Яд ва-Шем визнати Шептицького Праведником світу, єврейська громада України в травні 2008 року визнала його Праведником.
"Ми хочемо віддати належне людині, що врятувала сотні євреїв" — сказав з цієї нагоди головний рабин України Моше Реувен Асман.
Сегодня на Львовщине чтят память предстоятеля Украинской греко-католической церкви, культурного и общественного деятеля Андрея Шептицкого. Status Quo напомнил о наиболее значимых страницах жизни известного человека.
Имел четыре имени
Имя Андрей Шептицкий принял в Добромыльском монастыре, где составил монашеские обеты. При крещении он получил три имени - Роман Мария Александр. Известный украинский деятель происходил из древнего русинского рода. Отец Шептицкого - граф Ян-Канты-Ремигиан Шептицкий - потомок старинного перемишльского боярского рода, мать - София-Людвика-Цецилия-Констанция - дочь известного польского писателя графа Александера Фредро.
Был третьим среди семи братьев
Супруги Шептицких имели семь сыновей. Первый сын Стефан умер в возрасте 2-х лет, Ежи (Юрий) - 17-ти лет. Третьим сыном Шептицких стал Роман, известный как Андрей Шептицкий. Четвертый - Казимир - успешный адвокат, в 43 года оставил светскую карьеру и стал монахом-студитом и известен как Климентий Шептицкий. Пятый - Александр, (в июне 1941 г. в г.. Замостье (ныне. Замость Люблинского воеводства, Польша) гитлеровцы расстреляли его как заложника). Шестой - Станислав - офицер Генерального штаба и военный атташе Австро-Венгерской империи в Риме перед Первой мировой войной, потом стал генералом польской армии. Седьмой - Леон - в 1939 году во время первого российско-большевистского вторжения был казнен большевиками в Прилбичах вместе с женой и слугами (всего 13 человек).
Был военным
До того, как посвятить себя Богу, Андрей Шептицкий служил в армии - после гимназии он добровольно вступил в армию, но из-за болезни вынужден был оставить военную службу.
Тратил на благотворительность и меценатство миллионы
Основал Украинский Национальный Музей, для которого купил в 1905 году помещение за 34000 долларов. Благодаря заботе Шептицкого в музее собрана одна из крупнейших в Европе коллекций иконописи.
Создал первую Епархиальную библиотеку в Станиславе (передал 4000 книг из личной библиотеки), Академический Дом, Народную лечебницу (которую впоследствии (1930-1938) превратили в современный госпиталь), гимназии; ходатайством к чехословацкому правительству спас украинскую хозяйственную академию в Подебрадах.
На средства митрополита приобретено здание, в котором разместилась художественная школа Олексы Новакивского, также мастерская Модеста Сосенко и Осипа Куриласа. Он также оказывал стипендии молодым украинским художникам для получения художественного образования в лучших учебных заведениях Европы.
На детские приюти передал в сумме 1 млн долларов; посылал подарки на Песах еврейским бедным детям.
Был защитником природы
Стал инициатором создания первых природных заповедников в Западной Украине - мерами Комиссии охраны природы при НОШ митрополит распорядился создать на землях Львовской митрополии заповедник кедровых лесов на горе Яйко, что у Подфевраля, и заповедник степной растительности у Чертовой горы (Пуков на Рогатинщине).
Также способствовал открытию курортов (например, в Черче).
Поддерживал просвещение
Шептицкий отдал много сил образовательно-воспитательной и издательской деятельности, создал во Львове висьмикласную классическую гимназию, поддерживал украинское частное школьное образование, щедро спонсировал Украинские культурно-просветительские общества.
По его инициативе в 1914 году был создан украинский университет во Львове. Россия и Польша выступили категорически против его основания.
Был бизнесменом
Поддерживал украинскую экономическую деятельность, способствовал открытию кооперативов.
Под его руководством определенные средства вкладывались в прибыльные предприятия, акции которых котировались на европейских биржах. Прибыли направлялись или на благотворительность, или на нужды клира.
Был инициатором и учредителем Земельного банка во Львове (1910 г.).
Реформировал богословское образование
Прежде всего он осуществил реформу богословского образования, которая предоставила возможность готовить високоосвиченних священников. Ввел в церковное богослужение живой украинский язык.
Кир Андрей считал, что воспитание хороших священников - это залог успешной проповеди Евангелия. Поэтому особое внимание уделял процессу формирования будущих священников. В марте и апреле 1901 Митрополит совершил визитацию Львовской семинарии, на основании которой принял решение о реорганизации учреждения. Содействовал также открытию епархиальных семинарий в Станиславе (1906) и в Перемышле (1907). Регулярно отправлял самых способных студентов в университеты Рима, Инсбруке, Фрибур в Швейцарии и в Авґустинеум в Вене. Через десять лет благодаря ряду реформ Митрополит уже имел достаточное количество подготовленных и образованных священников.
2 февраля 1939 кир Андрей основал Украинский католический институт церковного зьединення им. Митрополита Рутского, который возглавил архимандрит Климентий Шептицкий.
Не нравился власти
Хотя в целом в политических делах митрополит призвал духовенство не ввязываться в политику, власть его не любила - ни польская, ни большевистская, ни гитлеровская, потому что отстаивал украинские национальные интересы. В начале Голодомора, например, издал послание-протест против искусственного голода в украинском ССР. Также протестовал против польского террора, затем - гитлеровского.
Умер Владыка 1 ноября 1944, около 13 часов (в 13.30), от прогрессирующего отека-набухания головного мозга, как осложнения гриппа, три дня перед тем перестав с кем разговаривать. Похоронен в подземелье собора святого Юра.
Его похороны в занятом советскими войсками Львове превратился в грандиозную манифестацию.
В Израиле отказались признавать Шептицкого праведником мира
При поддержке Шептицкого значительное количество евреев скрывалась в греко-католических монастырях и даже в митрополичий резиденции. Приказал спрятать более 300 еврейских детей (в частности, сына львовского раввина Изакаила Левина Курта, который потом назвал сыновей именами Андрей, Климентий) и ценные еврейские документы. В спасении евреев ему помогали, среди прочих, сестра Иосифа Ветер (в 1946-м ее заключили коммунистическим режимом в целом на 30 лет) и родной брат Климент (37 евреев, на обувной фабрике, которая принадлежала студитам - еще 16 евреев; арестован советским режимом в 1947-м).
В Израиле по ходатайству Давида Кахане рассматривался вопрос о присвоении А. Шептицкому звания "Праведник мира". Но, когда дошло до голосования (1981), из 13 членов комиссии двое воздержались (в том числе Д. Кахане), 5 высказались за присуждение звания, 6 были против.
В результате звание не было присвоено. Среди причин отказа были указана... поддержка дивизии СС "Галичина", обвинения в якобы идеологической близости Гитлеру и ряд возражений, связанных с тем, что якобы митрополит мог сделать для спасения евреев значительно больше.
Следующие попытки признать Шептицкого праведником мира в Израиле терпели фиаско. Последний раз этот вопрос рассматривался в Яд ва-Шем 2007 года.
После отказа комиссии Яд ва-Шем признать Шептицкого праведником мира, еврейская община Украины в мае 2008 года признала его праведником.
"Мы хотим отдать должное человеку, который спас сотни евреев", - сказал по этому поводу главный раввин Украины Моше Реувен Асман.
