У п’ятницю, 1 травня, вперше за 80 років відбулась молитва у зруйнованому костелі отців кармелітів босих на території колишнього автобусного заводу у Львові, яку очолив архієпископ Львівський РКЦ Мечислав Мокшицький.

Як повідомили у Львівській архідієцезії РЦК, вірні з парафії Львова та інших міст молилися до пресвятої Богородиці, просили про довгоочікуваний мир та дякували за 35 років відновлення католицької Церкви в Україні.

«Вже кілька років Львівська архідієцезія докладає зусиль для повернення костелу Матері Божої Святого Скапулярію та монастиря босих кармелітів, розташованих на місці колишнього автобусного заводу у львівському районі Персенківка. Понад рік тому ми успішно орендували цю сакральну будівлю, сподіваючись офіційно повернути їй право власності найближчим часом. Наразі тривають роботи з очищення, щоб захистити костел і монастир від подальшого руйнування», – розповіли а архідієцезії.

Архієпископ Мечислав Мокшицький подякував усім причетним до повернення костелу Римо-католицькій церкві.

«Особливу вдячність скеровую до заводу комунального транспорту і компанії «Благо», в особі пана Андрія Луцького, який при купівлі території, де знаходиться Кармелітанський храм і монастир, півтори року тому без вагань прийняв рішення в майбутньому передати цю сакральну споруду історичним власникам, щоб те, що Боже належало Богові, і щоб ця святиня і надалі могла бути домом, де Бог зустрічається зі своїми дітьми. Радію, що завдяки підписанню нами угоди маємо можливість вже тепер тут молитися і впорядкувати храм», – сказав архієпископ.

Ансамбль колишнього храму і монастиря кармелітів босих на сучасних вулицях Персенківка, 10 – Стрийська, 45 спроєктували архітектори Людомил Гюркович і Станіслав Маліна. Комплекс відкрили у 1938 році, але вже за кілька років культова споруда втратила своє призначення. У Другу світову війну монастир зайняла радянська армія, потім – німецька військово-будівельна команда.

Коли у 1946 році кармеліти остаточно покинули Львів, релігійний комплекс спершу перетворили на магазин і СТО. Згодом приміщення передали Львівському автобусному заводу, який у костелі розташував виробниче приміщення, а в келіях монастиря працювала адміністрація та конструкторське бюро. За деякий час костел перепрофілювали на будинок культури, а в монастирі запрацювала їдальня. Коли завод занепав, приміщення костелу закрили.

Львівська міська рада звернулась до уряду з проханням передати приватизований ЗАТ «Завод комунального транспорту» костел у комунальну власність, аби розробити концепцію збереження памʼятки.