Сколіоз – це складне структурне захворювання, яке виникає і прогресує у доволі юному віці, проте накладає відбиток на стан здоров`я всього подальшого життя. Часто цю хворобу недооцінюють, адже на перший погляд це проста S чи С-подібна деформація хребта, яку обіцяють швидко виправити з допомогою масажів, плавання чи інших фізичних вправ. Та чи відомо вам, що сколіоз, у запущених формах, може також впливати на роботу серцево-судинної та травної системи людини, навіть вражати органи дихання.

Не варто путати сколіоз із іншими деформаціями хребетного стовпа (кіфозом, лордозом чи сколіотичною поставою). Остання, до прикладу, не така страшна і дуже розповсюджена серед школярів. Доволі легко коректується та краще піддається лікуванню. У деяких окремих випадках достатньо придбати коректор постави і носити його відповідно до припису лікаря. У випадку із сколіозом, все набагато складніше.

Сколіоз часто називають хворобою росту, це пов`язано із тим, що у багатьох випадках його виникнення тісно залежить від цього фізіологічного процесу. Саме через невідповідність розвитку м`язових та кісткових тканин, а конкретно через те, що кісткових скелет часто розвивається та росте швидше, ніж м`язи і виникає невідповідність. Кістки ростуть, а м`язеві тканини не встигають створювати потрібного підтримуючого корсету.

Види сколіозу та причини його появи

Згідно статистики, у 80% випадках, причина виникнення у юного пацієнта сколіозу є ідіопатичною, або ж іншими словами, невідомою. Решта 20% відсотків – це дітки із вродженими вадами, серйозними травмами спини, наявними захворюваннями нервово-м`язової системи, порушеним обміном речовин чи патологіями сполучних тканин. У зоні ризику малюки зі спадковою схильністю до даної хвороби, підлітки і дорослі, що професійно займаються спортом, мають асиметричні навантаження (носять важкості на одне плече), мають гормональні порушення чи відрізняються доволі низькою фізичною активністю.

Вирізняють такі сколіозу:

1) Відповідно до його локалізації: торакальний (зосереджений у грудному відділі хребта, утворює так звану правобічну дугу, впливає на органи дихання, деформує грудну клітку, може призвести до легеневої недостатності), люмбальний (патологічні зміни у поперековому відділі, утворення лівосторонньої дуги, може призвести до розвитку остеохондрозу та гриж), змішаний або тораколюмбальний (захоплює декілька відділів);

2) Згідно утвореного кута деформації: першого ступеня (відхилення хребта на 1-10 градусів), другого (від 11 до 25 градусів), третього (від 26 до 50 градусів), четвертого (більше ніж на 50 градусів).

Способи та методики лікування сколіозу у дітей та дорослих

Розпочнемо із менш розповсюджених типів – сколіозу 3 та 4-го ступенів. За їх наявності пацієнту призначається хірургічне лікування із подальшою тривалою та складною реабілітацією. Для носіїв сколіотичної постави та початкових ступенів сколіозу застосовують консервативні принципі лікування:

  • Лікувальний, коректуючий масаж. Процедура регулярна та доволі болісна, проте дієва;
  • Фізіотерапевтичні засоби – спеціальні ортопедичні тренажери;

Ще один важливий момент, не менш важливою у процесі формування правильної осанки є увага до цього питання батьків та вчителів. Адже у великій мірі на формування хребетного стовпа впливає те. у якому положенні дитина сидить за партою у школі, за столом вдома, коли виконує домашнє завдання чи достатньо у її житті спорту та активності.