На площі Звенигородській у Львові, де планують побудувати готель, під час археологічних розкопок археологи знайшли кераміку княжого часу. Про це Науково-дослідний центр "Рятівна археологічна служба" Інституту археології Національної академії наук України.
Рештки кількох горщиків та однієї амфори – вже не перші знахідки XII- XIII століття у цій околиці. Вони є свідченням, що історія саме цієї частини Львова сягає часу заснування Львова, 1256 року, і навіть давніша.
Археологічне дослідження на площі Звенигородській, 3 розпочали на початку червня. На замовлення приватного підприємця дослідники вивчають ділянку, яку відвели під будівництво готелю.
"Ми проводимо археологічні дослідження у внутрішньому дворику і вже виявили культурні нашарування до ХІІІ ст. Серед об’єктів - кам’яне мощення ХVІ – ХVІІ ст. та велика за розмірами господарська яма ХV ст. Проте найцікаві знахідки для нас – найраніші. Вони важливі для розуміння найдавнішої історії Львова, адже маємо дуже мало історичних відомостей про тогочасне місто. Кожна така знахідка додає розуміння про просторовий розвиток найдавнішого Львова", - розповів керівник археологічної експедиції, молодший науковий співробітник "Рятівної археологічної служби" Микола Шніцар.
Довідка SQ. Площа Звенигородська є однією із найстаріших львівських площ. Її утворення і розвиток були, очевидно, тісно пов’язані з побудовою неподалік у ХІІІ ст. спочатку дерев’яного, а потім мурованого у романському стилі костелу з оригінальною посвятою Матері Божій Сніжній. Історики вважають, що костел постав на пагорбі при перетині торгових шляхів завдяки німецьким колоністам-католикам, що оселилися у цій околиці на запрошення руських князів. До 1950 року площа мала свою давню назву, а потім її перейменували на честь столиці Звенигородського князівства. Розташована вона поруч із площами Князя Ярослава Осмомисла та Старий Ринок, вулицею Богдана Хмельницького, поруч з теренами, де, за найновішими археологічними даними, існувало слов’янське поселення з розвиненими ремеслами, яке стало, очевидно, зародком майбутнього княжого міста.
На площади Звенигородской во Львове, где планируется построить отель во время археологических раскопок археологи нашли керамику княжеского времени. Об этом Научно-исследовательский центр "Спасательная археологическая служба" Института археологии Национальной академии наук Украины.
Остатки нескольких горшков и одной амфоры - уже не первые находки XII- XIII века в этой окрестности. Они являются свидетельством, что история именно этой части Львова достигает времени основания Львова, 1256 года, а также древнее.
Археологическое исследование на площади Звенигородской, 3 начали в начале июня. По заказу частного предпринимателя исследователи изучают участок, отвели под строительство гостиницы.
"Мы проводим археологические исследования во внутреннем дворике и уже обнаружили культурные наслоения в XIII в. Среди объектов - каменное мощение XVI - XVII вв. и большая по размерам хозяйственная яма ХV в. Однако самые интересные находки для нас - самые ранние. Они важны для понимания древней истории Львова, ведь есть очень мало исторических сведений о тогдашнем городе. Каждая такая находка добавляет понимание о пространственном развитии древнейшего Львова", - рассказал руководитель археологической экспедиции, младший научный сотрудник "Спасательной археологической службы" Николай Шницар.
Справка SQ. Площадь Звенигородская является одной из старейших львовских площадей. Ее образование и развитие были, очевидно, тесно связаны с построением неподалеку в XIII в. сначала деревянного, а затем каменного в романском стиле костела с оригинальной посвящением Матери Божьей Снежной. Историки считают, что костел был возведен на холме при пересечении торговых путей благодаря немецким колонистам-католикам, поселившихся в этой окрестности по приглашению русских князей. До 1950 года площадь имела свое давнее название, а потом ее переименовали в честь столицы Звенигородского княжества. Расположена она рядом с площадями Князя Ярослава Осмомысла и Старый Рынок, по улице Богдана Хмельницкого, рядом с территориями, где, по новейшим археологическим данным, существовало славянское поселение с развитыми ремеслами, которое стало, очевидно, зародышем будущего княжеского города.