STATUS QUO

строительство, отеля, площадь Звенигородская, археологи

На місці майбутнього готелю у Львові археологи знайшли старовинні предмети

На площі Звенигородській у Львові, де планують побудувати готель, під час археологічних розкопок археологи знайшли кераміку княжого часу. Про це повідомляє Науково-дослідний центр "Рятівна археологічна служба" Інституту археології Національної академії наук України. 

Рештки кількох горщиків та однієї амфори – вже не перші знахідки XII- XIII століття у цій околиці. Вони є свідченням, що історія саме цієї частини Львова сягає часу заснування Львова, 1256 року, і навіть давніша.

Археологічне дослідження на площі Звенигородській, 3 розпочали на початку червня. На замовлення приватного підприємця дослідники вивчають ділянку, яку відвели під будівництво готелю.

"Ми проводимо археологічні дослідження у внутрішньому дворику і вже виявили культурні нашарування до ХІІІ ст. Серед об’єктів - кам’яне мощення ХVІ – ХVІІ ст. та велика за розмірами господарська яма ХV ст. Проте найцікаві знахідки для нас – найраніші. Вони важливі для розуміння найдавнішої історії Львова, адже маємо дуже мало історичних відомостей про тогочасне місто. Кожна така знахідка додає розуміння про просторовий розвиток найдавнішого Львова", - розповів керівник археологічної експедиції, молодший науковий співробітник "Рятівної археологічної служби" Микола Шніцар.

Довідка SQ. Площа Звенигородська є однією із найстаріших львівських площ. Її утворення і розвиток були, очевидно, тісно пов’язані з побудовою неподалік у ХІІІ ст. спочатку дерев’яного, а потім мурованого у романському стилі костелу з оригінальною посвятою Матері Божій Сніжній. Історики вважають, що костел постав на пагорбі при перетині торгових шляхів завдяки німецьким колоністам-католикам, що оселилися у цій околиці на запрошення руських князів. До 1950 року площа мала свою давню назву, а потім її перейменували на честь столиці Звенигородського князівства. Розташована вона поруч із площами Князя Ярослава Осмомисла та Старий Ринок, вулицею Богдана Хмельницького, поруч з теренами, де, за найновішими археологічними даними, існувало слов’янське поселення з розвиненими ремеслами, яке стало, очевидно, зародком майбутнього княжого міста.


На площади Звенигородской во Львове, где планируется построить отель во время археологических раскопок археологи нашли керамику княжеского времени. Об этом сообщает Научно-исследовательский центр "Спасательная археологическая служба" Института археологии Национальной академии наук Украины. 

Остатки нескольких горшков и одной амфоры - уже не первые находки XII- XIII века в этой окрестности. Они являются свидетельством, что история именно этой части Львова достигает времени основания Львова, 1256 года, а также древнее.

Археологическое исследование на площади Звенигородской, 3 начали в начале июня. По заказу частного предпринимателя исследователи изучают участок, отвели под строительство гостиницы.

"Мы проводим археологические исследования во внутреннем дворике и уже обнаружили культурные наслоения в XIII в. Среди объектов - каменное мощение XVI - XVII вв. и большая по размерам хозяйственная яма ХV в. Однако самые интересные находки для нас - самые ранние. Они важны для понимания древней истории Львова, ведь есть очень мало исторических сведений о тогдашнем городе. Каждая такая находка добавляет понимание о пространственном развитии древнейшего Львова", - рассказал руководитель археологической экспедиции, младший научный сотрудник "Спасательной археологической службы" Николай Шницар.

Справка SQ. Площадь Звенигородская является одной из старейших львовских площадей. Ее образование и развитие были, очевидно, тесно связаны с построением неподалеку в XIII в. сначала деревянного, а затем каменного в романском стиле костела с оригинальной посвящением Матери Божьей Снежной. Историки считают, что костел был возведен на холме при пересечении торговых путей благодаря немецким колонистам-католикам, поселившихся в этой окрестности по приглашению русских князей. До 1950 года площадь имела свое давнее название, а потом ее переименовали в честь столицы Звенигородского княжества. Расположена она рядом с площадями Князя Ярослава Осмомысла и Старый Рынок, по улице Богдана Хмельницкого, рядом с территориями, где, по новейшим археологическим данным, существовало славянское поселение с развитыми ремеслами, которое стало, очевидно, зародышем будущего княжеского города.

Автор: Тетяна Костенко