У Кам'янка-Бузькому Різдво-Богородичному храмі було презентоване фототипічно відтворене рукописне струмилівське Євангеліє 1411 року. Про це офіційний веб-сайт Львівсько-Сокальської єпархії.
У день престольного свята Різдво-Богородичного храму, 21 вересня, під час урочистого богослужіння було презентоване Струмилівське Євангеліє 1411 року.
Струмилівське Євангеліє - апракос було написане 1411 року. Про це свідчить запис, зроблений скриптором на останній сторінці:
"От рож. Господа Бога і Спаса нашего Ісуса Христа 1411 сописася сія книга глаголемая Євангеліє тетр в богоспасаємім місті Каменці Стромилові, многогрішнем і недосном Тимофеєм Павловичем. Отці честнії читающе сія книгу Бога ради ісправляйте где бим міл приписати строкою іли словом. Неписа Дух, ні Ангел, но грішна і бренна рука. Чтіте отци честнії, а мене грішнаго не клиніте. Слава совершителю Христу Богу давшему по началі і конець. Амінь. Владичице приїми молитви раб своїх ізбави нас от всякоя нужда і скорьби".
На звороті 16-го аркуша, пізнішою рукою було написано "Охлоповської церкви". Очевидно це є вказівка на те, що рукопис колись належав до цього храму. У 30-х роках ХІХ ст. це Євангеліє було віддане на руки протоієрея Севастьяна Косовича від причту с. Квасів (тепер село Горохівського р-ну, Волинської обл.), до якого була приписана церква в с. Охлопів (тепер село Горохівського р-ну, Волинської обл.). Обидва села колись знаходилися на кордоні між Галичиною та Волинню, рівно ж і між двома імперіями Російською та Австро-Угорською. Згодом, у червні 1884 р. Кам’янецько-Струмилівське Євангеліє було передане священником Свято-Василівської церкви м. Володимира-Волинського Данилом Левицьким до Церковно-археологічного музею при Київській Духовній Академії, яким опікувався відомий професор Микола Петров.
У радянські часи ця рукописна пам’ятка не була втрачена, а з археологічного музею при старій КДА потрапила до ВУАН, а потім знайшла своє зберігання у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського.
В Каменка-Бугском Рождество-Богородичном храме было представлено фототипичным способом воспроизведенное рукописное струмиловское Евангелие 1411 года. Об этом официальный сайт Львовско-Сокальской епархии.
В день престольного праздника Рождество-Богородичного храма, 21 сентября, во время торжественного богослужения было представлено Струмиловское Евангелие 1411 года.
Струмиловское Евангелие - апракос было написано в 1411 году. Об этом свидетельствует запись, сделанная скриптором на последней странице:
"От рож. Господа Бога і Спаса нашего Ісуса Христа 1411 сописася сія книга глаголемая Євангеліє тетр в богоспасаємім місті Каменці Стромилові, многогрішнем і недосном Тимофеєм Павловичем. Отці честнії читающе сія книгу Бога ради ісправляйте где бим міл приписати строкою іли словом. Неписа Дух, ні Ангел, но грішна і бренна рука. Чтіте отци честнії, а мене грішнаго не клиніте. Слава совершителю Христу Богу давшему по началі і конець. Амінь. Владичице приїми молитви раб своїх ізбави нас от всякоя нужда і скорьби".
На обратной стороне 16-го листа, позднее рукой было написано "Охлоповской церкви". Очевидно это указание на то, что рукопись когда-то принадлежала этому храму. В 30-х годах XIX в. это Евангелие было отдано в руки протоиерея Севастьяна Косовича от причта с. Квасов (теперь село Гороховского района, Волынской обл.), к которому была приписана церковь в с. Охлопов (теперь село Гороховского района, Волынской обл.). Оба села когда-то находились на границе между Галицией и Волынью, равно и между двумя империями Российской и Австро-Венгерской. Впоследствии, в июне 1884 Каменецкого-Струмиловское Евангелие было передано священником Свято-Васильевской церкви г. Владимира-Волынского Даниилом Левицким в Церковно-археологический музей при Киевской Духовной Академии, которым занимался известный профессор Николай Петров.
В советские времена эта рукописная памятка не была потеряна, а из археологического музея при старой КДА попала в ВУАН, а потом хранилась в фондах Института рукописей Национальной библиотеки Украины им. В. И. Вернадского.