STATUS QUO

На Львівщині лікар отримав строк за смерть пацієнта

17 квітня 2019 року Cколівський районний суд розглянув позов дружини та сина чоловіка, який помер у лікарні після проведеної медицинської маніпуляції. Лікаря, який виконував операцію, засудили до двох років обмеження волі зі звільненням від відбування покарання. Окрім того, "Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф", де працює лікар, має заплатити сім'ї пацієнта 80 тисяч гривень. Про це стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень. 

Лікар-анестезіолог КЗ ЛОР "Львівський обласний госпіталь ветеранів війни та репресованих ім. Юрія Липи", працюючий за сумісництвом лікарем-анестезіологом, консультантом КЗ ЛОР "Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" обвинувачувався у тому, що виконав пункцію плевральної порожнини, під час якою проколов діафрагму та печінку пацієнту, внаслідок чого останній помер від внутрішньої кровотечі. При цьому згоду на операцію родичі хворого не надавали.

Як зазначається у матеріалах рішення суду, обвинувачений був викликаний до Сколівської ЦРЛ для надання консультації з приводу подальшої тактики лікування стаціонарного хворого із встановленим йому діагнозом: "Цироз печінки у стадії декомпенсації. Жовчекамяна хвороба. Синдром портальної гіпертензії. Алкогольний делірій. Хронічна печінкова недостатність ІІІ ступеня. Гостра затримка сечі. Асцит. Анасарка. Дисметаболічна енцефалопатія. Синдром поліорганної недостатності". Провівши огляд хворого, лікар самостійно, у порушення вимог наказу Міністерства охорони здоровя України № 110 від 14.02.2012 року та Посадової інструкції лікаря-анестезіолога КЗ ЛОР "Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф", не зазначивши показів і обґрунтування пункції, провів маніпуляцію, під час якої була пошкоджена печінка, що призвело до внутрішньої кровотечі. У подальшому, о 09:20 20.07.2016 року пацієнт помер від крововтрати.

Відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи № 10 від 28.02.2017 року, настання смерті пацієнта є у причинному звязку із неналежним виконанням професійних обовязків лікарем-консультантом КЗ ЛОР "Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф", який не фахово провів пункцію правої плевральної порожнини хворому.

У судовому засіданні обвинувачений своєї вини не визнав. З його слів, він виконав пункцію, аби врятувати пацієнта, оскільки при огляді хворого була виявлена відсутність дихання у правій легені, що ставило його життя під загрозу в силу можливої зупинки серця через тиск на нього рідини у легенях. Пункція мала діагностичну мету, а саме - отримати рідину з легені та, після лабораторних досліджень, зрозуміти про її вміст. Він наполягає, що провів зазначену маніпуляцію із дотриманням усіх норм та правил. На його переконання, не проведення хворому пункції було б рівнозначним залишення його напризволяще, тобто помирати. Також, на його думку, якби лікарі КЗ СРР №Сколівська ЦРЛ" вчасно виявили внутрішню кровотечу, пацієнт би не помер. Тому, на його переконання, відповідальність мають нести лікарі КЗ СРР "Сколівська ЦРЛ".

Додаткова комісійна судово-медична експертиза № 277 від 23.01.2019 року визначила, що в тих умовах лікар діяв правильно, наполягаючи на пункції. Крім того, цим же висновком експертів констатовано, що чергові лікарі інтенсивної терапії КЗ СРР "Сколівська ЦРЛ" повинні були весь час після проведення пункції і до ранку моніторити загальний стан хворого та діагностувати внутрішню кровотечу.

Тому суд виключив з пред'явленого обвинувачення проведення пункції хворому без рентгенологічних обстежень. Однак заслухавши лікарів Сколівської лікарні та вивчивши матеріали експертиз, вирішив, що вина обвинувачуваного у смерті пацієнта все ж таки є.  Бо саме під час пункції був зроблений прокол діафрагми та печінки, внаслідок чого почалася внутрішня кровотеча та настала смерть пацієнта.

При визначенні міри покарання обвинуваченому суд врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, те, що він позитивно характеризується по місцю проживання, є особою, яка є інвалідом ІІІ-ої групи, а також учасником бойових дій (том 3, а. с. 81). До речі, в лікаря були обґрунтовані підстави просити про застосування до нього Закону "Про амністію у 2016 році", проте він відмовився від неї категорично не визнав своєї провини.

Виходячи з цього, суд визнав лікаря винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, та призначив йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки. Проте звільнив від відбування покарання строком на 2 роки з випробуваннямки. А КЗ Львівської обласної ради "Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" має компенсувати сім'ї померлого 12902 грн. на поховання та по 40 000 грн. окремо дружіні та сину моральної шкоди.

До речі, дружина та син покійного вимагали моральної компенсації у розмірі 250000 грн. плюс витрати на поминальний обід. Проте суд вказав, що поминання не відносяться до однієї із складових визначного законом поняття поховання, а сума 250000 моральної шкоди завелика з огляду на те, що частину має відшкодовувати КЗ СРР "Сколівська ЦРЛ", та з огляду на стан хворого, з котрим він поступив у лікарню, та наявність у нього діагнозів, котрі не піддавалися лікуванню, що свідчило про високий ризик смерті навіть в умовах реанімаційного відділення.


17 апреля 2019 Cколевський районный суд рассмотрел иск жены и сына мужчины, который умер в больнице после проведенной медицинской манипуляции. Врача, который выполнял операцию, приговорили к двум годам ограничения свободы с освобождением от отбывания наказания. Кроме того, "Львовский областной центр экстренной медицинской помощи и медицины катастроф", где работает врач, должен заплатить семье пациента 80000 гривен. Об этом стало известно из Единого государственного реестра судебных решений. 

Врач-анестезиолог КЗ ЛОР "Львовский областной госпиталь ветеранов войны и репрессированных им. Юрия Липы", работающий по совместительству врачом-анестезиологом, консультантом КЗ ЛОР "Львовский областной центр экстренной медицинской помощи и медицины катастроф" обвинялся в том, что выполнил пункцию плевральной полости, во время которой проколол диафрагму и печень пациенту, в результате чего последний скончался от внутреннего кровотечения. При этом согласие на операцию родственники больного не предоставляли.

Как отмечается в материалах решения суда, обвиняемый был вызван в Сколевскую ЦРБ для предоставления консультации по поводу дальнейшей тактики лечения стационарного больного с установленным ему диагнозом "Цирроз печени в стадии декомпенсации. Желчекаменная болезнь. Синдром портальной гипертензии. Алкогольный делирий. Хроническая печеночная недостаточность III степени. Острая задержка мочи. Асцит. Анасарка. Дисметаболическая энцефалопатия. Синдром полиорганной недостаточности". Проведя осмотр больного, врач самостоятельно, в нарушение требований приказа Министерства здравоохранения Украины № 110 от 14.02.2012 года и Должностной инструкции врача-анестезиолога КЗ ЛОР "Львовский областной центр экстренной медицинской помощи и медицины катастроф", не указав показания и обоснование пункции, провел манипуляцию, во время которой была повреждена печень, что привело к внутреннему кровотечению. В дальнейшем, в 09:20 20.07.2016 года пациент умер от кровопотери.

Согласно заключению комиссионной судебно-медицинской экспертизы № 10 от 28.02.2017 года, наступление смерти пациента находится в причинной связи с ненадлежащим исполнением профессиональных обязанностей врачом-консультантом КЗ ЛОР "Львовский областной центр экстренной медицинской помощи и медицины катастроф", который не профессионально провел пункцию правой плевральной полости больному.

В судебном заседании обвиняемый свою вину не признал. По его словам, он выполнил пункцию, чтобы спасти пациента, поскольку при осмотре больного было обнаружено отсутствие дыхания в правом легком, что ставило его жизнь под угрозу в силу возможной остановки сердца из-за давления на него жидкости в легких. Пункция несла диагностическую цель, а именно - получить жидкость из легкого и, после лабораторных исследований, понять ее содержимое. Он настаивал, что провел указанную манипуляцию с соблюдением всех норм и правил. По его убеждению, не проведение больному пункции было бы равнозначным оставление его на произвол судьбы, то есть умирать. Также, по его мнению, если бы врачи КЗ ССР № "Сколевская ЦРБ" вовремя обнаружили внутреннее кровотечение, пациент бы не умер. Поэтому, по его убеждению, ответственность должны нести врачи КЗ ССР "Сколевская ЦРБ".

Дополнительная комиссионная судебно-медицинская экспертиза № 277 от 23.01.2019 года определила, что в тех условиях врач действовал правильно, настаивая на пункции. Кроме того, в этом же заключении эксперты констатировали, что дежурные врачи интенсивной терапии КЗ ССР "Сколевская ЦРБ" должны были все время после проведения пункции и до утра мониторить общее состояние больного и диагностировать внутреннее кровотечение.

Поэтому суд исключил из предъявленного обвинения проведения пункции больному без рентгенологических обследований. Однако заслушав врачей Сколевской больницы и изучив материалы экспертиз, решил, что вина обвиняемого в смерти пациента все же есть. Ведь именно во время пункции был сделан прокол диафрагмы и печени, в результате чего началось внутреннее кровотечение и наступила смерть пациента.

При определении меры наказания обвиняемому суд учел личность обвиняемого, то, что он положительно характеризуется по месту жительства, является инвалидом III-й группы, а также участником боевых действий (том 3, а. С. 81). Кстати, у врача были все основания просить о применении к нему Закона "Об амнистии в 2016 году", однако он отказался от нее, поскольку категорически не признавал своей вины.

Суд признал врача виновным в совершении уголовного преступления, предусмотренного ч. 1 ст. 140 УК Украины, и назначил ему наказание в виде ограничения свободы сроком на 2 года. Однако освободил от отбывания наказания сроком на 2 года с випробуваннямкы. А КЗ ЛОС "Львовский областной центр экстренной медицинской помощи и медицины катастроф" должен компенсировать семье умершего расходы на похороны 12902 грн. и по 40 000 грн. отдельно жене и сыну морального вреда.

Кстати, жена и сын покойного требовали моральной компенсации в размере 250000 гривен плюс еще расходы на поминки. Но суд указал, что поминки не относятся к одной из составляющих захоронения, и счел сумму великоватой, учитывая, что часть денег должно возмещать КЗ ССР "Сколевская ЦРБ", а также учитывая состояние больного, с которым он поступил в больницу, и наличие у него диагнозов, которые не подвергались лечению, что свидетельствовало о высоком риске смерти даже в условиях реанимационного отделения.