25 вересня виповнюється 70 років Народному артисту України, кіноактору, сценаристу та режисеру з Буського району Львівщини Івану Гаврилюку. Про це повідомляє "".
Цьогоріч на XXVII сесії Буської районної ради Іванові Гаврилюку, уродженцю Бущини, присвоєно звання "Почесний громадянин Буського району".
Він народився у 1948 році в селі Йосипівка. Любов до мистецтва передалася Іванові на генетичному рівні – його батько прекрасно малював, розписував церкви. Й досі в Йосипівці стоїть гарна церква, яку ще юнаком розписував батько Івана Гаврилюка Ярослав. Мама Лідія усе життя була при батькові, вона ніде не працювала, по суті, присвятила чоловікові усе своє життя.
"Біографія мого тата – багатий матеріал для зйомок книги чи написання книги. Він служив у польській армії, забрали у 1937-му, через два роки потрапив у німецький полон. Від німців визволили американці, у яких дослужився до чину сержанта. Від американців знову потрапив до німців у полон. Був у Дахау, звідки його визволили радянські війська. Тато розмовляв німецькою, англійською, польською. А російською не вмів говорити. Дивна річ".
Цитата з книги Івана Гаврилюка "Я в обіймах фотографій…" (Львів, 2008).
У 1954 році сім’я вимушено переїжджає до Львова. В кіно Гаврилюк почав зніматись ще під час навчання в театральному інституті ім. Карпенка Карого – з 1967 року. Дебютував в ролі Іванка в драмі Бориса Івченка "Анничка". Першою великою работою стала головна роль в історичній драмі "Хліб і сіль" після закінчення інституту.
З 1973 року Іван Гаврилюк – актор кіностудії ім. О.Довженка. Визначні роботи 70-х років – Богдан в релігійній драмі "Покутування чужих гріхів", Саша Івакін у фільмі "Ті, що йдуть за горизонт", Макар Істомін в драмі "Це сильніше за мене". Пік популярності актора припав на 80-і роки. Тоді він зіграв головні ролі в героїко-пригодницькому фільмі "На вагу золота", виробничих драмах "Потрібні мужчини" і "Тепло студеної землі", історичному фільмі "Данило – князь Галицький", філософській притчі "Небилиці про Івана".
З 1986 року Іван Гаврилюк – художній керівник кіновідеооб’єднання "Україна". Іван Ярославович став першим актором незалежної України, якому було присвоєно почесне звання Народний артист України.
Працював на студії Лариси Роднянської "Контакт" – актором, сценаристом і режисером. Він створив дві ліричні документальні стрічки: "Місто Коломия" і "Прикарпаття. Гори і доли" (разом з Тимуром Залоєвим). Усього фільмографія Івана Гаврилюка з 1967 ро 2004 роки налічує понад 50 фільмів. В кіно актор зіграв біля 70 ролей.
Іван Гаврилюк – володар численних премій, нагород та призів кінофестивалів. Був Народним депутатом України ІV скликання від партії "Блок Віктора Ющенка "Наша Україна", кілька разів був заарештований за антирадянську діяльність.
25 сентября исполняется 70 лет Народному артисту Украины, киноактеру, сценаристу и режиссеру с Бусского района Львовской Ивану Гаврилюку. Об этом сообщает "".
В этом году на XXVII сессии Буского районного совета Иван Гаврилюк, уроженцу Бущины, присвоено звание "Почетный гражданин Бусского района".
Он родился в 1948 году в селе Осиповка. Любовь к искусству передалась Ивану на генетическом уровне - его отец прекрасно рисовал, расписывал церкви. До сих пор в Иосиповцах стоит красивая церковь, которую еще юношей расписывал отец Ивана Гаврилюка Ярослав. Мама Лидия всю жизнь была при отце, она нигде не работала, по сути, посвятила мужу всю свою жизнь.
"Биография моего папы - богатый материал для съемок книги или написания книги. Он служил в польской армии, забрали в 1937-м, через два года попал в немецкий плен. От немцев освободили американцы, у которых дослужился до чина сержанта. От американцев снова попал к немцам в плен. Был в Дахау, откуда его освободили советские войска. Папа говорил на немецком, английском, польском. А по-русски не умел говорить. Странная вещь".
Цитата из книги Ивана Гаврилюка "Я в объятиях фотографий..." (Львов, 2008).
В 1954 году семья вынужденно переезжает во Львов. В кино Гаврилюк начал сниматься еще во время учебы в театральном институте им. Карпенко Карого - с 1967 года. Дебютировал в роли Иванка в драме Бориса Ивченко "Аннушка". Первой большой работою стала главная роль в исторической драме "Хлеб и соль" после окончания института.
С 1973 года Иван Гаврилюк - актер киностудии им. А. Довженко. Выдающиеся работы 70-х годов - Богдан в религиозной драме "Искупление чужих грехов", Саша Ивакин в фильме "Идущие за горизонт", Макар Истомин в драме "Это сильнее меня". Пик популярности актера пришелся на 80-е годы. Тогда он сыграл главные роли в героико-приключенческом фильме "На вес золота", производственных драмах "Нужны мужчины" и "Тепло студеной земли", историческом фильме "Даниил - князь Галицкий", философской притче "Небылицы про Ивана".
С 1986 года Иван Гаврилюк - художественный руководитель киновидеообъединения "Украина". Иван Ярославович стал первым актером независимой Украины, которому было присвоено почетное звание Народный артист Украины.
Работал на студии Ларисы Роднянской "Контакт" - актером, сценаристом и режиссером. Он создал две лирические документальные ленты: "Город Коломыя" и "Прикарпатье. Горы и долины" (вместе с Тимуром Залоевым). Всего фильмография Ивана Гаврилюка с 1967 ро 2004 годы насчитывает более 50 фильмов. В кино актер сыграл около 70 ролей.
Иван Гаврилюк - обладатель множества премий, наград и призов кинофестивалей. Был народным депутатом Украины IV созыва от партии "Блок Виктора Ющенко" Наша Украина ", несколько раз был арестован за антисоветскую деятельность.
