Команда науковців Державного природознавчого музею Національної академії наук України у Львові готує виставку експонатів Леднікового періоду, яка стане справжньою сенсацією 2018 року. Про це повідомляє "".
Як розповів завідувач відділу ландшафтного та біотичного різноманіття, старший науковий співробітник Державного природознавчого музею Національної академії наук України Андрій Бокотей, 1907 року на Передкарпатті в селі Старуня Богородчанського району під час розробки озокеритної шахти на глибині 12,5 метра працівники виявили тушу мамонта, а потім, коли його витягли, побачили ще одну тварину – волохатого носорога.
Сенсаційна знахідка була зроблена цілком випадково. Якби не інженер, який зауважив на відвалі шахти великі кістки і повідомив про це до Львова, то, очевидно, експонати були б втрачені. Робітники забрали собі шкіру, яка була збережена в доброму стані, щоб зробити із неї постоли. Пізніше, коли приїхала делегація з музею Дідушицького зі Львова збирати ті рештки, то частини шкури в людей доводилося відбирати через суд.
Цей вид волохатого носорогу, рештки якого зберігаються у музеї, вимер понад 10 тис років тому.
"Це самиця, яка мала темно сіре забарвлення хутра. У світі таких експонатів є лише два. Один у Кракові, а один у нас. Наш був першим, краків’яни так само у Старуні викопали свій експонат у 1929 році, через 22 роки після нашої знахідки. Вони знайшли великі кошти і два роки копали, поки не знайшли… У них також дівчинка, але вона ціла", - розповів Андрій Бокотей.
Як зазначив науковець, експонат 110 років стояв без реставрації. Реставраційна майстерня впродовж трьох місяців працювала над ним. Почистили від сторічного пилу та бруду, просочили антигрибковими розчинами, щоб забезпечити довготривалість зберігання. Тріщини між шкірою та гіпсом закрили і наприкінці просочили розчинами озокериту та нафти, щоб надати первинного вигляду.
До кінця року у музеї планують відкрити п’ять залів на третьому поверсі. Волохатий носоріг вже стоїть у залі, в якому і буде експонуватися. Окрім того, експозиція буде розповідати про Старуню та старунські знахідки, бо поруч із мамонтом знайшли й рештки інших тварин Льодовикового періоду: великорогий олень, болотяна сова, костогриз, рештки жаби, а також багато листя деревних порід – дуб, клен, тощо.
"Ми поставили собі за мету, що наш музей має стати одним із найкращих природничих музеїв Європи. Тому ми дуже відповідально ставимося до того, що робимо. Експозиція буде насичена комп’ютерною технікою, матиме місця інтерактивних станцій, де можна буде рухати деякі експонати. Для дітей будуть доступні комп’ютерні тематичні ігри на розвиток різного рівня складності за віковими категоріями. Буде відповідним чином зроблене освітлення, щоб підсилити ефект сприйняття основних експонатів. В рамках проекту "Динамічний музей" ми впродовж року відвідали різні музеї, побачили що і як, збагатили свій досвід", - розповів Андрій Бокотей.
Команда ученых Государственного музея Национальной академии наук Украины во Львове готовит выставку экспонатов Ледникового периода, которая станет настоящей сенсацией 2018 года. Об этом сообщает "".
Как рассказал заведующий отделом ландшафтного и биотического разнообразия, старший научный сотрудник Государственного музея Национальной академии наук Украины Андрей Бокотей, в 1907 году на Прикарпатье в селе Старуня Богородчанского района при разработке озокеритной шахты на глубине 12,5 метра работники обнаружили тушу мамонта, а затем, когда его вытащили, увидели еще одно животное - мохнатого носорога.
Сенсационная находка была сделана случайно. Если бы не инженер, заметил на отвале шахты большие кости и сообщил об этом во Львов, то, очевидно, экспонаты были бы потеряны. Рабочие забрали себе кожу, которая сохранилась в хорошем состоянии, чтобы сделать из нее лапти. Позже, когда приехала делегация из музея Дидушицкого из Львова собирать те остатки, то части шкуры у людей приходилось отбирать через суд.
Этот вид волосатого носорога, остатки которого хранятся в музее, вымер более 10 тыс лет назад.
"Это самка, которая имела темно серую окраску меха. В мире таких экспонатов только два. Один в Кракове, а один у нас. Наш был первым, краковчане так же в Старуне выкопали свой экспонат в 1929 году, через 22 года после нашей находки. Они нашли большие средства и два года копали, пока не нашли... У них также девочка, но она целая", - рассказал Андрей Бокотей.
Как отметил ученый, экспонат 110 лет стоял без реставрации. Реставрационная мастерская в течение трех месяцев работала над ним. Почистили от столетних пыли и грязи, пропитали антигрибковыми растворами, чтобы обеспечить долгое хранение. Трещины между кожей и гипсом закрыли и в конце пропитали растворами озокерита и нефти, чтобы воссоздать первоначальный вид.
До конца года в музее планируют открыть пять залов на третьем этаже. Шерстистый носорог уже стоит в зале, в котором и будет экспонироваться. Кроме того, экспозиция будет рассказывать о Старуне и Старунских находках, потому что рядом с мамонтом нашли останки других животных Ледникового периода: большерогий олень, болотная сова, костогриз, остатки лягушки, а также много листьев древесных пород - дуб, клен и др.
"Мы поставили себе цель: наш музей должен стать одним из лучших естественных музеев Европы. Поэтому мы очень ответственно относимся к тому, что делаем. Экспозиция будет насыщена компьютерной техникой, иметь места интерактивных станций, где можно будет двигать некоторые экспонаты. Для детей будут доступны компьютерные тематические игры на развитие разного уровня сложности по возрастным категориям. Будет соответствующим образом сделано освещение, чтобы усилить эффект восприятия основных экспонатов. В рамках проекта "Динамический музей" мы в течение года посетили различные музеи, обогатили свой опыт", - рассказал Андрей Бокотей.