Игорь Мельник, умерВідійшов у вічність письменник, журналіст, один з організаторів "Просвіти" Ігор Мельник. Про це стало відомо від родини покійного, повідомляє сайт "Фотографії старого Львова". 

Сьогодні, 2 грудня 2017 року, близько 15.00 в Комунальній міській клінічній лікарні  (вул. Миколайчука, 9) на 66-му році життя від інсульту помер письменник та журналіст Ігор Мельник.

Ігор Мельник народився в 1952 році, мешкав на Академічній, ходив в 28-у школу. Потім поступив у Політехніку, працював інженером-конструктором. І був активним учасником зовні невидимого, бо неофіційного, культурного і громадського життя Львова.

Навесні 1988 року з легкої руки Юрка Винничука зайнявся організацією Товариства рідної мови, що потім стало всеукраїнським товариством "Просвітою". 13 червня 1988 року, коли мали відбутися установчі збори, але брама заздалегідь орендованого приміщення (палац культури будівельників, знаний як “Газ”) виявилась зачиненою, він запропонував провести збори на площі біля пам’ятника Іванові Франку. Він і провадив цей перший на Україні масовий політичний мітинг, який, власне, започаткував історичний каскад львівських мітингів 1988 року. Був одним з організатором Народного руху України.

На перших демократичних виборах його вибрали депутатом Львівської обласної і Львівської міської рад, потім він був депутатом Львівської міської ради третього скликання.

В 2012 був засновником Української Галицької партії, після реєстрації став першим її головою (2014 - 2016). Любив історію, багато писав. Опублікував 10 книг з історії львівських вулиць.


Скончался писатель, журналист, один из организаторов "Просвиты" Игорь Мельник. Об этом стало известно от семьи покойного, сообщает сайт "Фотографии старого Львова". 

Сегодня, 2 декабря 2017 года, около 15.00 в Коммунальной городской клинической больнице (ул. Миколайчука, 9) на 66-м году жизни от инсульта умер писатель и журналист Игорь Мельник.

Игорь Мельник родился в 1952 году, жил на Академической, ходил в школу №28. Затем поступил в Политехнику, работал инженером-конструктором. И был активным участником внешне невидимой, потому что неофициальной, культурной и общественной жизни Львова.

Весной 1988 года с легкой руки Юрия Винничука занялся организацией Общества родного языка, что потом стало Всеукраинским обществом "Просвита". 13 июня 1988 года, когда должны были состояться учредительное собрание, но ворота заранее арендованного помещения (дворец культуры строителей, известный как "Газ") оказались закрытыми, он предложил провести собрание на площади возле памятника Ивану Франко. Он и вел этот первый на Украине массовый политический митинг, который, собственно, положил начало историческому каскаду львовских митингов 1988 года. Был одним из организатором Народного руха Украины.

На первых демократических выборах его выбрали депутатом Львовского областного и Львовского городского советов, затем он был депутатом Львовского городского совета третьего созыва.

В 2012 был основателем Украинской Галицкой партии, после регистрации стал первым его председателем (2014 - 2016). Любил историю, много писал. Опубликовал 10 книг по истории львовских улиц.