Біля собору Святого Юра археологи, ймовірно, знайшли фундаменти церкви XIV—XV ст. Про це Науково-дослідний центр "Рятівна археологічна служба" ІА НАН України.
Біля львівського собору Святого Юра археологи Науково-дослідного центру "Рятівна археологічна служба" ІА НАН України знайшли фрагмент фундаменту, який, найімовірніше, є давніший за час будівництва нинішньої церкви. За попередніми припущеннями науковців, вони натрапили на фундаменти церкви, яка була попередницею собору і датується XIV—XV ст.
"Під час археологічного нагляду ми виявили фундаменти, які не збігаються з планувальною структурою нинішнього храму. Це наштовхнуло на думку, що це можуть бути фрагменти фундаменту церкви, яка була тут у XIV ст. – XVIII ст. Знайдені фундаменти збудовані з великогабаритних грубо підтесаних кам’яних блоків. На них ми також виявили готичну цеглу - характерну для того часу. Вона може також бути частиною старої церкви", - пояснив молодший науковий співробітник Рятівної археологічної служби Остап Лазурко.
На завершення досліджень археологам потрібно ще мінімум тиждень. Цього тижня на запрошення головного архітектора проекту реставрації собору Лідії Горницької у Львові працюватиме відома хімік-технолог Юлія Стріленко, яка досліджувала Десятинну церкву в Києві та Софію Київську. Вона дослідить розчин, яким мурували фундамент, що дозволить точніше визначити вік знахідки. Остаточно науковці обіцяють датувати знахідку приблизно за місяць.
Окрім фундаментів, на місці досліджень археологи також виявили поховання. Саме тут, з північного боку храму, колись існував цвинтар.
Довідка SQ. За історичними джерелами, початки освоєння Святоюрської гори сягають, згідно з переказами кін. ХІІІ ст., коли тут, у печері посеред терну, що вкривав вершину гори оселився брат короля Данила князь Василько. У другій половині ХІІІ ст тут закладають монастир і будують дерев’яну церкву. Її 1340 р. спалив польський король Казимир і сьогодні єдиною пам’яткою княжих часів храму є дзвін, відлитий 1341 р., що вважається найдавнішим в Україні
У першій половині XVIІI ст. стара церква перебувала у незадовільному технічному стані та не відповідала статусу кафедрального собору. За ініціативи митрополита Атанасія Шептицького 1743 р. почали розбирати старий храм. Новий храм будують у 1744-1762 роках.
У собора Святого Юра археологи, вероятно, нашли фундаменты церкви XIV-XV вв. Об этом Научно-исследовательский центр "Спасательная археологическая служба" Института археологии НАН Украины.
У львовского собора Святого Юра археологи Научно-исследовательского центра "Спасательная археологическая служба" Института археологии НАН Украины нашли фрагмент фундамента, который, скорее всего, является древнее времени строительства нынешней церкви. По предварительным предположениям ученых, они наткнулись на фундаменты церкви, которая была предшественницей собора и датируется XIV-XV вв.
"Во время археологического надзора мы обнаружили фундаменты, которые не совпадают с планировочной структурой нынешнего храма. Это навело на мысль, что это могут быть фрагменты фундамента церкви, которая была здесь в XIV в. - XVIII вв. Найденные фундаменты построены из крупногабаритных грубо подтесанного каменных блоков. На них мы также обнаружили готический кирпич - характерный для того времени. Он может также быть частью старой церкви", - пояснил младший научный сотрудник спасательной археологической службы Остап Лазурко.
На завершение исследований археологам нужно еще минимум неделю. На этой неделе по приглашению главного архитектора проекта реставрации собора Лидии Горницькой во Львове будет работать известная химик-технолог Юлия Стриленко, которая исследовала Десятинную церковь в Киеве и Софию Киевскую. Она исследует раствор, которым возводили фундамент, который позволит точно определить возраст находки. Окончательно ученые обещают датировать находку примерно через месяц.
Кроме фундаментов, на месте исследований археологи также обнаружили захоронения. Именно здесь, с северной стороны храма, когда-то существовало кладбище.
Справка SQ. По историческим источникам, начало освоения Святоюрской горы достигает, согласно преданию кон. XIII в., когда здесь, в пещере посреди терна, покрывавшего вершину горы поселился брат короля Даниила князь Василько. Во второй половине XIII века здесь закладывают монастырь и строят деревянную церковь. В 1340 году ее сжег польский король Казимир и сегодня единственной достопримечательностью княжеских времен храма есть колокол, отлитый в 1341 году, считающийся древнейшим в Украине
В первой половине XVIІI ст. старая церковь находилась в неудовлетворительном техническом состоянии и не соответствовала статусу кафедрального собора. По инициативе митрополита Афанасия Шептицкого в 1743 году начали разбирать старый храм. Новый храм строят в 1744-1762 годах.