суд, убийство, теща, узбекФранківський районний суд м. Львова виніс рішення щодо громадянина Узбекістану, який вбив мати громадянської дружини за те, що вона не хотіла його прописувати. Про це стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Як зазначається у матеріалах справи, вбивство сталося у березні 2014 року в с. Ставчани Пустомитівського району, на вул. Окружна, 3. Громадянин Узбекистану протягом декількох років проживав на території України. На життя заробляв торгівлею овочами та фруктами на "Привокзальному ринку" у м. Львові. Там познайомився з жінкою, з якою почав проживати в громадянському шлюбі, у якому народились дві доньки.

Щодо реєстрації його місця проживання у с. Ставчани постійно була проти мати громадянської дружини. З цього приводу з нею, а також з дружиною неодноразово виникали сварки та конфлікти. Останній – у день вбивства.

Обвинувачений у суді розповів, що не хотів вбивати. Після сварки з дружиною на ринку він нібито вирішив повертатися на батьківщину. Однак коли заїхав попрощатися з дітьми та зустрів тещу, яка почала його виганяти з будинку, "на нього щось найшло". Він достав ножа та почав наносити їй удари. Все це на очах у дітей. Після цього наніс собі удар в живіт та підпалив меблі в будинку, після чого втратив свідомість. До тями прийшов вже у лікарні. У вчиненому щиро розкаявся та просив суворо не карати.

Проте свідки показали, що ще під час сварки з дружиною на ринку він погрожував їй вбивством та плеснув на неї гарячу каву.

Судово-психіатрична експертиза встановила, що обвинувачений психічним захворюванням не страждає, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. В період інкримінованих йому дій, не виявляв ознак будь-яких тимчасових чи інших хворобливих розладів психічної діяльності, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Він перебував у афективному стані, який не досягав вираженості фізіологічного афекту чи будь якого іншого подібного емоційного стану, який міг би слугувати психологічною підставою для юридичного висновку про стан сильного душевного хвилювання.

Франківський районний суд м. Львова визнав чоловіка винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, та призначив йому покарання у вигляді на 10 років позбавлення волі. Строк відбування покарання рахується з 28.03.2014 року, тобто з часу його фактичного затримання з розрахунку, що один день попереднього увязнення відповідає двом дням позбавлення волі.


Франковский районный суд г. Львова вынес решение в отношении гражданина Узбекистана, который убил мать гражданской жены за то, что она не хотела его прописывать. Об этом стало известно из Единого государственного реестра судебных решений. 

Как отмечается в материалах дела, убийство произошло в марте 2014 года в с. Ставчани Пустомытовского района, на ул. Окружная, 3. Гражданин Узбекистана в течение нескольких лет проживал на территории Украины. На жизнь зарабатывал торговлей овощами и фруктами на "Привокзальном рынке" в г. Львове. Там познакомился с женщиной, с которой начал проживать в гражданском браке, в котором родились две дочери.

Против регистрации его места проживания в с. Ставчани постоянно была против мать гражданской жены. По этому поводу с ней, а также с женой неоднократно возникали ссоры и конфликты. Последний - в день убийства.

Обвиняемый в суде рассказал, что не хотел убивать. После ссоры с женой на рынке он якобы решил возвращаться на родину. Однако когда заехал попрощаться с детьми и встретил тещу, которая начала его выгонять из дома, "на него что-то нашло". Он достал нож и начал наносить ей удары. Все это на глазах у детей. После этого нанес себе удар в живот и поджег мебель в доме, после чего потерял сознание. В себя пришел уже в больнице. В содеянном искренне раскаялся и просил строго не наказывать.

Однако свидетели показали, что еще во время ссоры с женой на рынке он угрожал ей убийством и вылил на нее горячий кофе.

Судебно-психиатрическая экспертиза установила, что обвиняемый психическим заболеванием не страдает, может осознавать значение своих действий и руководить ими. В период инкриминируемых ему действий, не проявлял признаков каких-либо временных или иных болезненных расстройств психической деятельности, мог осознавать значение своих действий и руководить ими. Он находился в аффективном состоянии, но не достигавшем выраженности физиологического аффекта или любого другого подобного эмоционального состояния, который мог бы служить психологической основанием для юридического заключения о состоянии сильного душевного волнения.

Франковский районный суд Львова признал мужчину виновным в совершении преступления, предусмотренного ч.1 ст. 115 УК Украины, и назначил ему наказание в виде 10 лет лишения свободы. Срок отбывания наказания исчисляется с 28.03.2014 года, то есть со времени его фактического задержания из расчета, при этом один день предварительного заключения соответствует двум дням лишения свободы.