Золочівський районний суд Львівської області засудив військовослужбовця, який у серпні 2015 року не повернувся зі звільнення. Про це стало відомо з Єдиного державного судових рішень.
Як зазначається у матеріалах справи, обвинувачений служив майстром ремонтної майстерні електроспецобладнання ремонтного взводу спеціальних робіт ремонтно-технічної роти ремонтно- відновлювального батальйону артилерійського військової частини В3948.
26 серпня 2015 року в умовах особливого періоду він не повернувся із наданого йому звільнення до розташування військової частини (м. Золочів) та до 11 год. 00 хв. 22 червня 2016 року проводив час на власний розсуд, не вживаючи мір для повернення до військової частини і не заявляючи про своє місцезнаходження до правоохоронних органів чи органів державного управління.
Такі дії обвинуваченого кваліфіковано органом досудового розслідування за ч. 4 ст. 407 КК України, як нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, військовослужбовцем (крім строкової служби).
В судовому засіданні обвинувачений винним себе в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю. Вказав, що щиро розкаюється у вчиненому, просив суворо не карати.
Суд визнав його винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4ст. 407 КК України, та призначив покарання у виді трьох років позбавлення волі. Проте на підставі ст.75, 76 КК України звільнив від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю один рік.
Золочевский районный суд Львовской области приговорил военнослужащего, который в августе 2015 года не вернулся из увольнения. Об этом стало известно из Единого государственного судебных решений.
Как отмечается в материалах дела, обвиняемый служил мастером ремонтной мастерской электроспецоборудования ремонтного взвода специальных работ ремонтно-технической роты ремонтно восстановительного батальона артиллерийского полка В3948.
26 августа 2015 года в условиях особого периода он не вернулся из предоставленного ему освобождение в расположение воинской части (г. Золочев) и до 11 ч. 00 мин. 22 июня 2016 года проводил время по своему усмотрению, не предпринимая мер для возвращения в воинскую часть и не заявляя о своем местонахождении в правоохранительные органы или органы государственного управления.
Такие действия обвиняемого квалифицированы органом предварительного расследования по ч. 4 ст. 407 УК Украины, как неявка в срок на службу без уважительных причин, совершенная в условиях особого периода, кроме военного положения, военнослужащим (кроме срочной службы).
В судебном заседании обвиняемый виновным себя в инкриминируемом ему уголовном правонарушении признал полностью. Указал, что искренне раскаивается в содеянном, просил строго не наказывать.
Суд признал его виновным в совершении уголовного преступления, предусмотренного ч.4 ст. 407 УК Украины, и назначил наказание в виде трех лет лишения свободы. Однако на основании ст.75, 76 УК Украины освободил от отбывания наказания с испытательным сроком в один год.